Супровід за кордон бабусі без інвалідності: які документи має мати онук

Виїзд за кордон із бабусею чи дідусем, які не мають інвалідності, можливий, але приховує бюрократичні пастки для супутника. Є чіткий перелік документів та законодавчих нюансів, які можуть ускладнити таку можливість, особливо, якщо серед родичів є ті, хто міг би взяти на себе такий догляд. 

Про це повідомив юрист Владислав Дерій, передає Новини.LIVE.

Як онуку виїхати з бабусею без інвалідності, якщо є жива матір

Спроба вивезти за кордон літнього родича, який потребує опіки, але не має офіційного статусу особи з інвалідністю, супроводжується низкою юридичних нюансів. Показовою є історія 26-річного українця, який доглядає за своєю 86-річною бабусею.

Чоловік розповів юристу, що його бабуся має серйозні проблеми зі здоров'ям. Жінка майже нічого не чує, повністю не бачить на одне око, а зір на іншому збережений лише на 30%. Чоловік зареєстрований із нею за однією адресою та фактично забезпечує її побут.

Головна проблема родини полягає в тому, що бабуся має цілком здорову працездатну доньку, тобто матір онука, яка проживає в Україні, проте відмовляється допомагати. Онук припускав, що для легального перетину кордону достатньо взяти у матері письмову заяву про відмову від догляду.

Які документи дійсно перевірять на митниці

Правозахисник Влдислав Дерій розвіяв міф щодо необхідності збирати заяви від інших родичів для прикордонників. За його словами, згідно з абзацом 9 пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону, для виїзду як супроводжуючої особи не потрібно доводити родинні зв'язки чи показувати нотаріальні відмови.

На пункті пропуску достатньо пред'явити закордонні паспорти, висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) про потребу бабусі у постійному сторонньому догляді, акт встановлення факту здійснення такого догляду та військово-обліковий документ з чинною відстрочкою.

Навіщо онуку "Резерв+" та відстрочка

Наявність повного пакета документів для митниці ще не гарантує успішної поїздки. Юрист наголошує, що 26-річному чоловіку обов'язково потрібна оформлена відстрочка від мобілізації. Її наявність не перевіряють прикордонники для самого факту перетину, але вона критично необхідна для безпечного проїзду територією України.

Відповідно до пункту 49 Порядку проведення призову, поліція та представники ТЦК можуть зупинити чоловіка на будь-якому блокпосту. Аби супроводжуючого не мобілізували дорогою, він має показати актуальний статус у застосунку "Резерв+".

Акт встановлення факту здійснненя догляду та нюанси

Однак найбільше проблем може виникнути не на кордоні, а на етапі збору паперів. Акт встановлення факту здійснення догляду видають представники місцевої влади після візиту додому.

Спеціальна комісія перевіряє не лише житлові умови, а й наявність інших родичів першого ступеня споріднення. За законом, саме донька зобов'язана піклуватися про літню матір. Якщо чиновники встановлять, що у 86-річної жінки є працездатна донька, вони мають повне право відмовити онуку у видачі акта. Без цього єдиного папірця виїзд за кордон стане неможливим, незалежно від стану здоров'я бабусі чи висновків ЛКК.

Новини.LIVE інформували, що червоний статус "у розшуку" в застосунку "Резерв+" не є остаточним вироком для українців за кордоном. У низці випадків цю позначку можна зняти дистанційно без сплати штрафу у 8,5 тисяч гривень. Ба більше, за наявності законних підстав громадяни можуть скасувати накладені санкції, оформити відстрочку та безпечно перетинати державний кордон.

Водночас запис про потребу в базовій військовій підготовці у "Резерв+" сам по собі не блокує 18-річним юнакам виїзд з України. Серйозні труднощі виникають лише тоді, коли в електронному документі помилково або передчасно зазначено статус "військовозобов'язаний". Саме із такою позначкою молодики втрачають право на виїзд і ризикують бути мобілізованими на першому ж блокпосту.