Демобілізація чи служба: права звільнених з полону ЗСУ

Звільнення з полону: як військовому демобілізуватися чи взяти відпустку
Звільнені з полону бійці. Фото: facebook.com/dmytro.lubinets

Після лікування та постізоляційних заходів звільнені з полону військові постають перед вибором про те чи повернутися до війська, чи звільнитися. Держава гарантує їм 90 днів оплачуваної відпустки для відпочинку та зваженого ухвалення рішення, проте процедура демобілізації вимагає збору специфічних довідок від Координаційного штабу.

Що треба знати звільненим з полону пояснили правозахисники порталу для військових "Принцип", передає Новини.LIVE.

Реклама

Повернувшись із ворожого полону, українські захисники проходять обов'язковий етап лікування та спеціальних постізоляційних заходів. Лише після завершення курсу відновлення бійці знову повертаються у стрій до своїх підрозділів, де перед ними постає вибір демобілізуватися чи продовжити військову службу.

Відпустка для відновлення та роздумів

Законодавство гарантує колишнім бранцям тривалий час на адаптацію. Якщо військовослужбовець вирішує залишитися у війську, він автоматично отримує право на додаткову 90-денну відпустку. Важливою умовою є те, що цей період відпочинку надається єдиним блоком, тобто дробити його на коротші частини категорично заборонено.

Протягом усіх трьох місяців за захисником у повному обсязі зберігається нарахування грошового забезпечення. Відкликати бійця на службу достроково командування має право виключно за його особистою згодою.

Читайте також:

Цією ж 90-денною відпусткою можуть скористатися і ті воїни, які ще вагаються і потребують часу для остаточного обдумування свого майбутнього. Однак, є фіксуються випадки, коли окремі військові частини просто не надають цей відпочинок, якщо боєць одразу заявляє про твердий намір звільнитися зі служби.

Процедура звільнення та необхідні документи

Сам факт перебування у полоні є законною підставою для повного звільнення з армії. Для запуску цього процесу військовому доведеться зібрати відповідну документальну базу.

Головним у цьому процесі є офіційний документ від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. На ньому обов'язково має стояти підпис уповноваженої особи, а в тексті мусять бути чітко зафіксовані точні дати перебування в неволі та день звільнення. Альтернативним підтвердженням може слугувати так звана "Довідка 55".

Зібравши ці документи, боєць має написати рапорт про звільнення на ім'я командира своєї частини та додати до нього отримані підтвердження. На фінальному етапі фахівці радять обов'язково перевірити перелік усіх належних при демобілізації виплат та подати окремі рапорти для їхнього своєчасного нарахування.

Новини.LIVE інформували, що українських військовополонених можуть підтримати новими правилами нарахування стажу. У Верховній Раді пропонують запровадити пільгову формулу розрахунку пенсій для людей, які пройшли російський полон. За новим законопроєктом, кожен день у полоні прирівнюватимуть до трьох днів звичайної служби. Але скористатися таким зарахуванням вислуги зможуть лише ті, чий статус полоненого було підтверджено офіційно.

Водночас родини загиблих та зниклих безвісти бійців зможуть швидше оформити державну допомогу. Міноборони більше не оскаржуватиме частину судових рішень щодо встановлення статусу таких військовослужбовців. І хоча відомство й надалі розбиратиме кожну справу індивідуально, відмова від автоматичних апеляцій позбавить сім'ї захисників від виснажливої судової тяганини та пришвидшить отримання належних виплат і пільг.

полонені мобілізація військовослужбовці військова служба