Мобілізація українців в Німеччині: експерт припустив, як це можливо

Україна розробляє правовий механізм екстрадиції військовозобов'язаних з-за кордону, зокрема з Німеччини. Процес може передбачати розсилку повісток, оголошення в розшук. Підготовка до його впровадження може тривати до року. Водночас просто втекти до іншої країни ЄС ухилянтам буде непросто, адже цьому завадять жорсткі європейські правила.

Таку думку в ефірі Ранок.LIVE розповів член комітету з питань інформаційної політики та взаємодії зі ЗМІ в Національній асоціації адвокатів України Ярослав Куць.

Німеччина може посприяти передачі Україні українців, які уникають служби

За словами адвоката, процес розпочнеться з передачі інформації про місця реєстрації українців на території Німеччини, де, за даними Євростату, перебуває понад 1,2 мільйона наших громадян. У першу чергу під контроль потраплять чоловіки віком від 18 до 62 років, які отримують там соціальне утримання.

"Коли вони передадуть всю інформацію про місце реєстрації українців... держава Україна розішле всім офіційні повідомлення, які називаються повістки про явку до ТЦК", — пояснює юрист.

Механізм екстрадиції замість депортації

Отримавши бази даних, держава почне розсилати виклики через консульські установи, які мають часткові функції територіальних центрів комплектування. Якщо громадянин проігнорує перший і повторний виклики, матеріали щодо нього передадуть до правоохоронних органів.

Ярослав Куць прогнозує, що для цих завдань можуть сформувати окрему групу силовиків.

"Виділять якийсь окремий невеличкий підрозділ, який просто по цим особам зробить формальне оголошення підозри, оголошення їх в розшук і направлення матеріалів на безпосередню їхню екстрадицію в Україну", — зазначає він.

Уся ця бюрократична процедура від розсилки перших повісток до формування офіційних запитів на екстрадицію може зайняти 6-12 місяців.

Чому не вийде втекти в іншу країну ЄС

Водночас спроба військовозобов'язаних уникнути зустрічі з українським правосуддям шляхом переїзду з Німеччини до іншої країни Євросоюзу приречена на провал. Натуралізація за параграфом 24 вимагала від українців закріплення за шістьма-сьома параметрами, що унеможливлює швидку міграцію.

"Так, але взяти і просто знятися кудись мігрувати там дуже складно, тому що є постійне місце реєстрації, і якщо ти на соціальних виплатах, то ти маєш розрахуватися з державою Німеччини, а якщо ти не розрахуєшся, то ти там сядеш в тюрму, а потім тебе все одно екстрадують. Позакривати усі свої страхові поліси, а це так само дуже складна процедура, позакривати всі свої медичні поліси, позакривати всі свої питання стосовно роботи, зобов'язань і так далі. Тому виїхати туди раніше було приблизно нескладно", — пояснив Ярослав Куць. 

Консульський облік як головна база даних

Юристи пояснюють, що збір інформації про громадян за кордоном є абсолютно законним. Кожен українець, який перебуває за межами держави понад 180 днів і починає обживатися там, зобов'язаний стати на консульський облік.

Відповідно, питання про порушення приватності не стоїть. Багато біженців у Німеччині вже давно добровільно передали свої дані до реєстрів, оскільки зверталися до ДП "Документ" для оформлення нових паспортів замість протермінованих, або ж вчиняли нотаріальні дії через дипломатичні установи.

Раніше Новини.LIVE інформували, що німецькі ультраправі посилюють тиск на українських біженців. Так співголова "Альтернативи для Німеччини" (AfD) Аліса Вайдель закликала перекрити кордони та масово депортувати всіх військовозобов'язаних українців віком 18–60 років. Вона також заявила, що понад мільйон українських переселенців у ФРН мають позбутися соціальних виплат і повернутися додому.

Утім, реальних юридичних інструментів для такого примусового повернення в Німеччині просто не існує. Як пояснив адвокат Юрій Демченко, закони ФРН та європейські норми не дозволяють передавати ТЦК персональні дані призовників, а саме лише ігнорування військового обов'язку в Україні за німецьким законодавством не є підставою для видворення. Депортація можлива виключно через вчинення тяжких правопорушень на території самої Німеччини, а не за запитом українського військкомату.