Мобілізація жінок: чому це погана ідея

В Україні незабаром може збільшитися кількість біженців, точніше, біженок, які виїжджатимуть на Захід. Причиною може стати новий закон про мобілізацію жінок. Чим може обернутися ця ідея монокоаліціантів — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Збільшення армії чи збільшення паніки?

Український інформаційний простір в останні тижні переповнений розмовами про можливі законодавчі нововведення у процесі мобілізації. Йдеться, зокрема, про те, що у чинне законодавство можуть бути внесені зміни, які дозволять мобілізувати жінок. Але чи стане такий крок корисним, чи принесе він якийсь практичний результат для Збройних сил України?

Відомий військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися із проханням прокоментувати цю ситуацію, вважає, що особливої користі від такого рішення не варто чекати. А от панічні настрої у суспільстві може і підігріти.

Що, зокрема, виллється у збільшення потоку біженців жіночої статі, які виїжджатимуть з України в країни Заходу, допоки кордон не закриється для них, як закрився 24 лютого 2022 року для військовозобов’язаних чоловіків. І це в перспективі обернеться проблемою, якщо не катастрофою, причому не однією.

Катастрофи, які нависли над Україною

По-перше, і це очевидно, зменшення кількості населення у воюючій Україні, яка вже втратила шість мільйонів біженців (частина із яких точно не повернеться із Заходу додому) — це серйозна економічна проблема.

Українська економіка зараз переживає далеко не найкращі часи. Фактично, уся цивільна державного бюджету тримається на західній фінансовій допомозі. Але вічно так продовжуватися не може. І Україні треба самій уже зараз відновлювати економічні процеси. А після війни почнеться процес відбудови зруйнованої країною-агресором інфраструктури.

Усе це, за умови зменшення населення, обернеться серйозною економічною кризою. Але проблема не тільки в ній. Справа в тому, що жінки виїжджали і виїжджатимуть за кордон не самі, а з дітьми — власне, безпека дітей є одним із основних аргументів тих, хто залишає Україну під час повномасштабної війни. Зважаючи на те, що багато хто не повернеться, і українські діти, відповідно, поповнять генофонд інших країн – це в перспективі може обернутися втратою цілого покоління. І серйозним, різким старінням українського суспільства.

Мобілізували. Що далі?

Проблеми очікують на Україну, на її Збройні сили, навіть у ситуації, якщо справді буде запроваджена загальна мобілізація жінок — і вдасться мобілізувати стільки осіб жіночої статі, скільки буде заплановано.

Експерт Дмитро Снєгирьов зазначив, що новомобілізованих доведеться навчати. Але в умовах постійної ракетної небезпеки це доведеться робити за межами України — казарми і полігони є дуже ласими мішенями для російської стратегічної авіації.

Але західні навчальні центри також не є безрозмірними, плюс фінансування цього процесу також має свої обмеження. Але, підкреслив експерт, перш за все готувати доведеться не мобілізованих жінок, а бригади наступу. Тож цілком може виявитися, що жінок в армію наберуть, а далі командування не знатиме, що з ними робити.

Що замість мобілізації

Дмитро Снєгирьов наголосив, що мобілізація взагалі не може бути панацеєю для України у війні з Російською Федерацією. Мобілізаційний потенціал країни-агресора у 5-6 разів вищий за український. Це 10-12 мільйонів потенційних військових проти 2 мільйонів у нас. В такій ситуації, якщо покладатися винятково на живу силу — Україна завжди відставатиме від Росії і серйозних шансів на перемогу просто не матиме.

Хоча, звісно, процесом мобілізації треба зайнятися активніше. Зокрема, створивши нарешті повноцінний і всеохоплюючий реєстр військовозобов’язаних, якого досі, на другому році повномасштабної війни, немає.

Але важливіше навіть не це, а розвиток вітчизняної оборонної промисловості. Саме технологічною перевагою, причому вітчизняного виробництва — бо і залежати від західних обмежень на ті чи інші види озброєння неконструктивно, і військова допомога Заходу може врешті-решт завершитися, — Україна зможе захопити перевагу у війні з російським агресором.

А воювати "до останнього українця" — це означатиме неминучу поразку із кількісно більшим ворогом, який до того ж в умовах тоталітарного режиму зможе мобілізувати значно більше людей у ті самі строки, що й демократична держава. Тому, упевнений експерт, необхідно зробити головний акцент на виробництві власної зброї, яка дозволить нівелювати перевагу росіян у живій силі.

Мобілізація жінок в такій ситуації не тільки не на часі, а може призвести до вищезгаданих катастроф — як фінансової, так і демографічної. Що девальвує майбутню українську перемогу у війні.