Церемонія поховання військових — які існують традиції та правила
Коли український воїн повертається до рідного краю "на щиті", земляки зустрічають його траурний кортеж живим коридором, часто схиляючись на коліна в знак шани. Така традиція була офіційно підтримана Генеральним штабом ЗСУ 11 серпня 2022 року. Церемоніал включає кілька ключових етапів: транспортування тіла, вшанування пам’яті та поховання.
Які традиції є у поховальній процесії для військових, повідомили на Армія.Inform.
Чому в Україні заведено вставати на коліно при поверненні тіла військового додому
Коріння цієї традиції сягає козацької епохи. У ті часи під час поховання побратимів козаки ставали на ліве коліно, підіймали шаблі та вшановували загиблих символічними жестами. Окрім цього, поховальні обряди супроводжувалися церковним дзвоном і залпами гармат та рушниць. Ці дії мали віддати належне тим, хто поклав своє життя за волю України.
Шана до воїнів завжди була невіддільною частиною української культури. Ритуали поховання наповнені символізмом, що відображає важливість їхньої жертовності. Вони створені для того, щоб компенсувати порушення природного ходу життя і підкреслити значущість втрати.
Сучасний військовий церемоніал поховання
Верховна Рада України затвердила 2 липня 2021 року новий військовий церемоніал поховання. Він базується на історичному досвіді українських традицій, зокрема козацьких і періоду Визвольних змагань, а також враховує сучасні практики інших держав, як-от США, Ізраїлю, Польщі, Туреччини та Бельгії.
Метою сучасного військового ритуалу є гідне вшанування пам’яті загиблого захисника. Ритуал має на меті донести рідним, близьким і громаді, що ця людина відіграла ключову роль у збереженні державності України. Важливо, щоб церемонія проводилася з належною увагою до деталей, незалежно від масштабу заходу, матеріального становища родини чи місця поховання. Цей привілей стосується передусім військових, які загинули, захищаючи Україну, а також тих, хто раніше брав участь у боях за незалежність.
Організація процесу покладається на командира військової частини, начальника гарнізону, керівника територіального центру комплектування або місцеву владу за місцем поховання.
Як формують почет для поховання військового
Для організації військового поховального ритуалу залучається спеціальний почет, який включає керівника, розпорядника, сурмача, барабанщика або військовий оркестр. До складу почесної варти входять до 30 військовослужбовців, поховальна група з 8 осіб, салютне відділення (до 6 осіб), а також прапороносні групи з Державним Прапором України, прикрашеним жалобною стрічкою, і прапором Збройних сил України чи іншого військового формування.
Органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти організації церемонії, забезпечуючи її належне проведення. У разі потреби підрозділи Національної поліції України організовують перекриття руху транспорту на маршруті траурного кортежу, щоб гарантувати безпеку та дотримання протоколу.
Як відбувається поховання військових в Україні
Під час церемонії прощання обабіч головної частини труни виставляють по два чатових з почесної варти, а також групи прапороносців.
Позаду труни, на рівній відстані від чатових, розташовують мольберт із портретом загиблого військовослужбовця. Ліворуч від портрета на спеціальній підставці розміщують подушечки для нагород.
Розпорядник призначає осіб для перенесення нагород, по одній людині на кожну подушечку. Орден закріплюється окремо на малиновій подушечці розміром 25×25 сантиметрів. Медалі можуть розміщуватися по кілька на одній подушечці.
Після завершення прощання члени поховальної групи накривають труну віком, поверх якого розміщують Державний Прапор України. Полотно має повністю покривати віко і бокові сторони труни, при цьому синя смуга повинна бути на лівому боці, а жовта — на правому. Краї прапора акуратно загортають до центру в області голови та ніг труни й фіксують спеціальною защіпкою.
Першими з місця прощання виходять прапороносці з Державним Прапором України. За ними слідують інші члени почту, які не залучені до винесення труни. Вони шикуються поблизу катафалка чи спеціально підготовленого транспортного засобу, утворюючи стрій фронтом до місця виходу або зони винесення труни.
Коли труну з тілом переносять до катафалка, керівник почту залишається на своєму місці та подає команду "Струнко", прикладаючи руку до головного убору. У цей час сурмач і барабанщик виконують сигнал №1 — "Пам’ять", виявляючи військову шану.
Далі процесія вирушає до місця поховання, де почет займає визначені розпорядником позиції для зустрічі траурного кортежу.
По прибутті до місця поховання або кремації поховальна група обережно знімає труну з катафалка. Почет займає визначені керівником позиції: попереду — прапороносна група з Державним Прапором України, військовослужбовці з хрестом, портретом і нагородами, далі — поховальна група з труною, родичі, близькі та інші учасники церемонії. Сурмач і барабанщик завершують шикування.
До церемонії часто долучаються духовні особи. Прощання та поховання умовно поділяють на дві частини — військову і релігійну. Українська традиція вшановує молитви на похоронах, вірячи, що чим більше людей молиться, тим легшим буде шлях душі покійного.
Після подій Революції Гідності з’явилася практика відспівування героїв на площах міст. Тому церемонії прощання часто відбуваються просто неба, а не у культових спорудах.
Як мають вишикуватися люди на похоронах військового
На місці поховання почет, крім поховальної групи, шикується фронтом до могили на відстані 5–20 метрів від неї.
Труну в урочистій тиші переносять до місця поховання. За вказівкою керівника почту її встановлюють на спусковий механізм або на спеціальні підставки, якщо механізм відсутній. Після цього поховальна група знімає Державний Прапор України з труни та урочисто розгортає його над нею.
Салютна команда виконує три залпи холостими патронами. З першим пострілом сурмач і барабанщик виконують сигнал №2 — "Шана", вшановуючи пам’ять загиблого.
Після завершення церемонії Державний Прапор України акуратно складають. Керівник почту приймає прапор і підходить до родича або іншої близької людини. Вручаючи прапор, він промовляє: "Від імені Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш (чоловік/дружина/син/донька/брат/сестра/батько/мати/рідний".
В Україні під час похоронних церемоній нерідко використовують червоно-чорний прапор, червону китайку — особливу тканину, яку за козацькою традицією використовували для обгортання тіла померлого, а також військові шеврони, які можуть бути покладені в труну або залишені на могилі.
Нагадаємо, Пенсійний фонд оновив дані про соціальні виплати громадянам Україні у разі смерті родичів. Крім того, родичі полеглого військового мають право на отримання виплат — які документи потрібні.
Читайте Новини.LIVE!