У Верховному Суді пояснили, у чому саме полягає умисел при ухиленні від мобілізації

Верховний Суд України пояснив, у чому полягає прямий умисел при ухиленні від призову. Це було зроблено на основі розгляду справи.

Про це повідомляє Судово-юридична газета у суботу, 20 квітня.

Що є прямим умислом при ухиленні від мобілізації

Верховний Суд розглянув справу, де засуджений чоловік стверджував, що судами не була досліджена суб'єктивна сторона інкримінованого йому злочину. Зокрема, відсутність у нього прямого умислу ухилятися від призову на військову службу.

Проте факт неотримання повістки про призов на військову службу до проходження медичного огляду, не надає військовозобов'язаному права не з'являтися до військової частини у зв'язку з мобілізацією. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у своїй постанові.

Історія кримінального провадження

Вироком місцевого суду чоловіка засудили за ухилення від призову на військову службу до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки. Апеляційний суд залишив вирок без змін.

Чоловік, перебуваючи на військовому обліку у ТЦК, отримав під розпис повістку про його виклик для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину, але не з'явився за викликом.

У касаційній скарзі адвокат просив закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю кримінального правопорушення. Засуджений вказав, що судами не була досліджена суб'єктивна сторона інкримінованого йому порушення, зокрема відсутність у нього прямого умислу ухилятися від призову на військову службу.

Він вважав, що суди проігнорували його доводи про порушення процедури при врученні йому повістки, а також те, що повістку йому було вручено передчасно, до проходження ВЛК та при цьому у ній неправомірно було вже зазначено номер військової частини.

Позиція Верховного Суду

Як вказав Верховний Суд, той факт, що чоловік ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, підтверджується наданими в суді показаннями свідків, а також даними з довідки про те, що він взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа. З даних слідує, що засуджений за результатами проходження медичного огляду, медичною комісією визнаний придатним до військової служби за станом здоров'я.

Верховний Суд зазначив, що стаття 336 КК передбачає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

"Твердження захисника про те, що обвинувачення в акті та формулювання підозри не збігаються, що є порушенням права на захист — є безпідставними", — вказано у рішенні Верховного Суду.

Що стосується тверджень засудженого про відсутність в його діях умислу на вчинення кримінального правопорушення, було визначено, що дане кримінальне правопорушення передбачає тільки прямий умисел.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах кримінального провадження докази, встановив, що поведінка обвинуваченого свідчить про спрямованість його умислу на ухилення від призову.

Cуди попередніх інстанцій встановили, що чоловік, перебуваючи на військовому обліку, усвідомлював протиправний характер своїх дій, знаючи та розуміючи, що йому потрібно з'явитися для проходження військової служби у зв'язку із мобілізацією, і без поважних причин, не з'явився за викликом. Вказане свідчило про наявність умислу уникнути самого призову за мобілізацією.

Не знайшли свого підтвердження і доводи засудженого про порушення процедури вручення йому повістки.

Верховний суд перевірив суди попередніх інстанцій і доводи засудженого. З урахуванням викладеного, Верховний Суд залишив касаційні скарги засудженого та його захисника без задоволення, а судові рішення — без змін.

Раніше ми писали, що у Києві розшукують 5000 ухилянтів.

Також ми пояснювали, які дії працівники ТЦК будуть зобов'язані здійснювати перед врученням повісток.