Заброньований не приїхав з-за кордону: наслідки для роботодавця

Українці з чинною бронею від мобілізації можуть законно відпочивати за кордоном. Якщо фахівець вирішив не повертатися з відпустки, компанія зобов'язана негайно скасувати його відстрочку та провести службове розслідування замість миттєвого звільнення за прогул. Хоча роботодавці не втрачають статус критичності через поодинокі випадки неповернення заброньованих працівників з-за кордону, але масова втеча персоналу загрожує директорам кримінальними справами за незаконне переправлення ухилянтів через держкордон.

На цьому наголосила експерт з трудового права та кадрового обліку Яна Ярошенко, передає Новини.LIVE.

На яких підставах заброньовані можуть виїхати за кордон

Заброньовані військовозобов'язані мають законне право виїжджати за межі України під час воєнного стану. Відповідно до урядової постанови № 57, для перетину кордону у відпустку або відрядження чоловікові потрібен закордонний паспорт, актуальний військово-обліковий документ без відміток про розшук та дозвільний наказ від керівництва.

У цьому наказі своєю чергою директор має чітко вказати дати відпочинку, транзитні маршрути та кінцеві країни перебування. Однак сама наявність броні не означає, що працівника 100% випустять в Європу. Остаточне рішення ухвалюють прикордонники, які дедалі частіше вимагають показати трудовий договір, довідки ОК-5 чи ОК-7, наказ про критичність підприємства та навіть банківський застосунок із регулярними зарахуваннями зарплати.

Що буде з критичністю підприємства у разі втечі заброньованого працівника

Якщо працівник успішно перетнув кордон і вирішив залишитися в іншій державі, його компанія не втрачає статус критично важливої автоматично. Урядова постанова № 76, яка регулює порядок бронювання, не містить такої підстави для позбавлення бізнесу привілеїв. Один працівник-утікач не створить глобальних проблем, проте системні випадки неповернення гарантовано привернуть увагу правоохоронних органів.

Слідчі перевірятимуть, чи не було працевлаштування фіктивним і чи не використовує керівництво статус компанії для створення коридорів на виїзд. Такі дії розцінюються як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон за статтею 332 Кримінального кодексу України. У судовому реєстрі вже фігурують подібні справи. 

Як керівникам захиститися від наслідків втечі заброньованих працівників

Щоб захиститися від підозр, керівникам радять перед поїздкою брати з підлеглих письмове зобов'язання. У ньому працівник має засвідчити, що знає дату повернення на роботу, усвідомлює наслідки втечі та самостійно відповідає за перетин кордону. Цей папірець хоч і не змусить втікача повернутися, але доведе правоохоронцям, що роботодавець справді чекав на свого фахівця і не займався свідомо допомогою для втечі.

Коли ж факт неповернення став очевидним, компанії не варто удавати, що нічого не сталося, або миттєво звільняти людину за прогул. Підприємство має офіційно зафіксувати відсутність фахівця на робочому місці, спробувати додзвонитися до нього для з'ясування причин та розпочати внутрішнє службове розслідування. 

Також Новини.LIVE інформували, що чутки про те, що людей не випускатимуть з країни через родичів-"ухилянтів", не мають нічого спільного з дійсністю. Юристка пояснила, що сьогодні прикордонники не мають жодного права забороняти виїзд лише тому, що хтось із членів сім'ї має проблеми з військовим обліком.

Також правознавці нагадали, що бронь рятує від мобілізації, але взагалі не скасовує правил військового обліку. Тому навіть заброньований працівник цілком законно може отримати повістку. Викидати її чи ховатися не варто, адже людину можуть викликати просто оновити анкетні дані, звірити документи чи відправити на медичну комісію.