Бронювання від мобілізації: головні зміни для компаній

В Україні оновили правила бронювання працівників за Постановою №692. Станом на 9 липня 16 областей уже затвердили нові критерії, а ще шість регіонів підготували відповідні проєкти. Окрім цього, міністерства видали понад десяток нових наказів, які визначають, хто саме зможе отримати відстрочку від служби.

Про це повідомляє Новини.LIVE.

Нові вимоги до бізнесу

Кабмін підвищив вимоги до компаній. Головне нововведення — зростання мінімальної зарплати для критично важливих підприємств до 25 тисяч 941 гривні. Також урядовці зобов'язали всі компанії до 1 вересня переглянути свій статус критичності. Якщо фірма не відповідає новим умовам, вона втратить цей статус, а всі старі рішення щодо бронювання, які діють зараз, автоматично згорять. Ще одна зміна стосується сумісників — тепер їх дозволили зараховувати до загальної квоти лише за одним, основним місцем роботи.

Хто має право на бронювання

Отримати повний захист від мобілізації можуть працівники таких структур:

• правоохоронні органи, серед яких Національна поліція, СБУ, ДБР, НАБУ, прокуратура, розвідувальні служби, ДСНС та кримінально-виконавча служба;
• штатні працівники патронатних служб у державних органах, які працюють на всю територію України;
• міжнародні організації, установи ООН, закордонні судові органи, Товариство Червоного Хреста України, а також інші неурядові організації, які виконують гуманітарні проєкти за гроші іноземних партнерів.

Як бізнесу стати критично важливим

Щоб підприємство отримало право бронювати свій персонал, влада має визнати його критично важливим для економіки чи життя людей. Для цього компанія повинна виконати хоча б три умови з головних урядових критеріїв:

1. Високі зарплати. Середня зарплата на підприємстві має становити мінімум 25 941 гривню. Якщо у компанії працює понад 50 людей, цей показник має перевищувати середню зарплату по країні за минулий рік у два рази, а якщо від 20 людей — у три рази.
2. Чиста податкова історія. Компанія не повинна мати жодних боргів зі сплати податків, зборів чи єдиного соціального внеску (ЄСВ).
3. Великі суми податків. Загальний обсяг сплачених податків і платежів до бюджетів усіх рівнів має перевищувати еквівалент 1,5 мільйона євро.
4. Валютні надходження. Бізнес має заробляти в іноземній валюті понад 32 мільйони євро в еквіваленті.
5. Стратегічне значення. Підприємство відіграє важливу роль для конкретної галузі або забезпечує життєво необхідні потреби місцевої громади.
6. Особливий державний статус. Сюди відносять резидентів Дія.City, а також підприємства оборонно-промислового чи паливно-енергетичного комплексу.

Крім цих базових правил, кожне підприємство повинно додатково виконати від однієї до трьох вимог від профільних міністерств чи ОВА. Ці правила відомства встановлюють окремо, зважаючи на специфіку бізнесу та особливості конкретного регіону.

Як відбувається процедура

Остаточне рішення про бронювання ухвалює Міністерство економіки. Керівники компаній складають списки військовозобов'язаних працівників і подають їх на погодження до Міністерства оборони. Зробити це можна як у звичайному паперовому чи електронному вигляді, так і через портал "Дія".

Раніше Новини.LIVE з посиланням на портал "Юристи.UA" повідомляв, що ВЛК потрібна, щоб визначити, чи придатний військовозобов'язаний до служби. Заброньованим проходити такий медогляд не треба. Щоправда, є винятки. 

Також Новини.LIVE з посиланням на портал "Юристи.UA" писав, що для працевлаштування військовозобов'язані мають перебувати на військовому обліку. Отримати посаду можуть навіть люди, яких розшукує ТЦК та СП. А от бронювання громадянам зі статусом "У розшуку" не надають.