Ліміти на критичних підприємствах хочуть знизити: юрист б'є на сполох

Уряд готує жорсткіші правила бронювання, які суттєво зменшать кількість захищених від мобілізації фахівців. З бази розрахунку приберуть осіб із відстрочкою, а квоти для низки критичних підприємств уріжуть. Долю бізнесу за новими пропозиціями вирішуватиме новий Координаційний центр при Кабміні. Водночас потенційне невведення уже критикують деякі нардепи та юристи.

Новини.LIVE пояснить, що пропонує влада змінити у критеріях для бронювання та які негативні наслідки вбачають експерти.

Що пропонує змінити уряд у квотах для бронювання на підприємстві

Українські підприємства можуть зіткнутися з різким скороченням кількості працівників, яких дозволено забронювати від призову. Як пояснив виданню "Страна" адвокат Ростислав Кравець, головна загроза криється у зміні підходу до підрахунку загального штату.

Наразі компанії розраховують свою квоту у 50% від усієї кількості військовозобов'язаних, включно з тими, хто вже має відстрочку на інших законних підставах. Серед таких співробітників можуть бути також батьки трьох дітей, студенти або ж опікуни інвалідів.

Але проєкт постанови Мінекономіки від 9 жовтня 2026 року, який наразі перебуває на антикорупційній експертизі в НАЗК, пропонує виключити цю категорію громадян із розрахункової бази.

На практиці це означає значну втрату місць для підприємств. Якщо раніше у штаті зі 100 військовозобов'язаних, де, наприклад, 20 вже мали відстрочку, ліміт складав все одно складав половину від сотні. А за новими правилами базу зменшать до 80 осіб.

Відповідно, підприємство зможе захистити від мобілізації лише 40 фахівців замість 50. Працевлаштування людини, яка вже не підлягає призову, більше не даватиме компанії змоги збільшити кількість доступних броней для решти колективу. Бізнесу рекомендують вже зараз перерахувати свою базу без урахування таких співробітників, аби зрозуміти реальні втрати.   

Урізання квот для комунальників та енергетиків

Зміни торкнуться не лише математики підрахунку, а й самих лімітів. Для звичайних критично важливих підприємств квота залишиться на рівні 50%, проте стратегічні галузі зазнають відчутних скорочень.

Підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) та енергетики (ПЕК), включно з підрядниками та компаніями, що займаються трансформаторами, втратять можливість 100% бронювання персоналу і за попередніми пропозиціями їхній новий ліміт становитиме 85%.

Для сфер теплопостачання, водоканалів та компаній із поводження з побутовими відходами квоту уріжуть з поточних 75% до 60%.

Так адвокат Ростислав Кравець вважає, що в країні можуть виникнути проблеми у безперебійній роботі важливих підприємств. І наслідки залежатимуть від того, які винятки передбачить уряд для інфраструктури, від якої залежить життєдіяльність міст. У самому тексті урядового проєкту взагалі не сказано, що буде з уже наданими бронюваннями, які перевищують ці нові ліміти.   

Новий орган контролю та корупційні ризики

Кардинально змінюється інституція, яка ухвалюватиме рішення. Замість Міноборони та міжвідомчої робочої групи, де міністерство або ОДА визначали критичність за 10 днів, з'явиться Координаційний центр при КМУ. До його складу увійдуть 17 осіб на чолі зі співголовами від Мінекономіки та Міноборони.

Також туди залучать представників СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції, ПФУ та Держпраці. Без позитивної рекомендації цього Координаційного центру підприємство не зможе ні отримати статус критичного, ні перевищити ліміт бронювання понад 50%.

Цей самий орган матиме повноваження рекомендувати скасування статусу підприємства. Попри те, що в пояснювальній записці до документа вказано про відсутність корупційних ризиків і публічних консультацій не передбачено, адвокат Кравець вважає інакше.

Урядовий проєкт не встановлює жодних критеріїв для скасування статусу, не обмежує Центр у строках надання рекомендацій та взагалі не містить процедури оскарження. 

Жорсткі дедлайни для адміністрацій та бізнесу

Усі міністерства та обласні державні адміністрації зобов'язані переписати критерії "критичності" та погодити їх із новим Центром до 20 жовтня 2026 року.

Підприємствам радять до цієї дати звернутися до профільних відомств зі своїми пропозиціями та зібрати перевірені показники: дані про оборонні контракти, частку ринку, сплачені податки, валютну виручку, рівень зарплат та довідки про відсутність боргів.

Крім того, запроваджується нове правило оформлення. Рішення про дозвіл на ліміт понад 50% діятиме не більше одного року. Якщо компанія не встигне безпосередньо забронювати фахівця через портал "Дія" протягом п'яти робочих днів, цей дозвіл автоматично втратить чинність.   

Нардепи хочуть домогтися скасування нової постанови

Нові запропоновані правила викликали широкий резонанс не лише серед представників бізнес-асоціацій, а й серед представників влади. Так народний депутат Ярослав Железняк заявив, що ініціював з колегами збір підписів за скасування. 

"Станом на зараз у нас вже є підписи за відміну Постанови Уряду щодо змін правил бронювання більше ніж від 40 народних депутатів. Багато колег пообіцяли підписати, як тільки завершиться пленарне засідання.  Буквально на цьому тижні без будь-яких консультацій, окрім Президента, без будь-якої консультації з бізнесом уряд прийняв постанову про нові критерії і підходи до бронювання, яку вже охрестили смертю українського бізнесу. Тому що по факту він втратить людей. Не залишиться нікому працювати. Ці зміни були запропоновані попри законодавство, яке ми тут приймали. Ніхто із народних депутатів про ці зміни не знав. А головне, всі бізнес-асоціації сказали, що вони не знають, як працювати далі з цими правилами", — пояснив Железняк. 

Також Новини.LIVE писали, що за поки що чинними правилами, підприємства, де кількість заброньованих військовозобов'язаних перевищує дозволені ліміти, зобов'язані привести штатний розпис у відповідність до встановлених квот. Нормативні акти не визначають черговості анулювання відстрочок, тож керівництво має право на власний розсуд визначати фахівців, з яких буде знято бронювання задля збереження безперебійної діяльності компанії.

Отримати бронювання можуть і ті працівники, які досі не актуалізували військово-облікові відомості онлайн або не користувалися застосунком "Резерв+". Юристи наголошують, що в таких випадках немає потреби терміново відвідувати ТЦК.