Мобілізація жінок: чому це погана ідея

Які проблеми чекають на Україну після масової мобілізації жінок
Українські військовослужбовиці. Фото: "Рубрика"

В Україні незабаром може збільшитися кількість біженців, точніше, біженок, які виїжджатимуть на Захід. Причиною може стати новий закон про мобілізацію жінок. Чим може обернутися ця ідея монокоаліціантів — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Збільшення армії чи збільшення паніки?

Український інформаційний простір в останні тижні переповнений розмовами про можливі законодавчі нововведення у процесі мобілізації. Йдеться, зокрема, про те, що у чинне законодавство можуть бути внесені зміни, які дозволять мобілізувати жінок. Але чи стане такий крок корисним, чи принесе він якийсь практичний результат для Збройних сил України?

Читайте також:

Відомий військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися із проханням прокоментувати цю ситуацію, вважає, що особливої користі від такого рішення не варто чекати. А от панічні настрої у суспільстві може і підігріти.

Що, зокрема, виллється у збільшення потоку біженців жіночої статі, які виїжджатимуть з України в країни Заходу, допоки кордон не закриється для них, як закрився 24 лютого 2022 року для військовозобов’язаних чоловіків. І це в перспективі обернеться проблемою, якщо не катастрофою, причому не однією.

Катастрофи, які нависли над Україною

По-перше, і це очевидно, зменшення кількості населення у воюючій Україні, яка вже втратила шість мільйонів біженців (частина із яких точно не повернеться із Заходу додому) — це серйозна економічна проблема.

Українська економіка зараз переживає далеко не найкращі часи. Фактично, уся цивільна державного бюджету тримається на західній фінансовій допомозі. Але вічно так продовжуватися не може. І Україні треба самій уже зараз відновлювати економічні процеси. А після війни почнеться процес відбудови зруйнованої країною-агресором інфраструктури.

Усе це, за умови зменшення населення, обернеться серйозною економічною кризою. Але проблема не тільки в ній. Справа в тому, що жінки виїжджали і виїжджатимуть за кордон не самі, а з дітьми — власне, безпека дітей є одним із основних аргументів тих, хто залишає Україну під час повномасштабної війни. Зважаючи на те, що багато хто не повернеться, і українські діти, відповідно, поповнять генофонд інших країн – це в перспективі може обернутися втратою цілого покоління. І серйозним, різким старінням українського суспільства.

Мобілізували. Що далі?

Проблеми очікують на Україну, на її Збройні сили, навіть у ситуації, якщо справді буде запроваджена загальна мобілізація жінок — і вдасться мобілізувати стільки осіб жіночої статі, скільки буде заплановано.

Експерт Дмитро Снєгирьов зазначив, що новомобілізованих доведеться навчати. Але в умовах постійної ракетної небезпеки це доведеться робити за межами України — казарми і полігони є дуже ласими мішенями для російської стратегічної авіації.

Але західні навчальні центри також не є безрозмірними, плюс фінансування цього процесу також має свої обмеження. Але, підкреслив експерт, перш за все готувати доведеться не мобілізованих жінок, а бригади наступу. Тож цілком може виявитися, що жінок в армію наберуть, а далі командування не знатиме, що з ними робити.

Що замість мобілізації

Дмитро Снєгирьов наголосив, що мобілізація взагалі не може бути панацеєю для України у війні з Російською Федерацією. Мобілізаційний потенціал країни-агресора у 5-6 разів вищий за український. Це 10-12 мільйонів потенційних військових проти 2 мільйонів у нас. В такій ситуації, якщо покладатися винятково на живу силу — Україна завжди відставатиме від Росії і серйозних шансів на перемогу просто не матиме.

Хоча, звісно, процесом мобілізації треба зайнятися активніше. Зокрема, створивши нарешті повноцінний і всеохоплюючий реєстр військовозобов’язаних, якого досі, на другому році повномасштабної війни, немає.

Але важливіше навіть не це, а розвиток вітчизняної оборонної промисловості. Саме технологічною перевагою, причому вітчизняного виробництва — бо і залежати від західних обмежень на ті чи інші види озброєння неконструктивно, і військова допомога Заходу може врешті-решт завершитися, — Україна зможе захопити перевагу у війні з російським агресором.

А воювати "до останнього українця" — це означатиме неминучу поразку із кількісно більшим ворогом, який до того ж в умовах тоталітарного режиму зможе мобілізувати значно більше людей у ті самі строки, що й демократична держава. Тому, упевнений експерт, необхідно зробити головний акцент на виробництві власної зброї, яка дозволить нівелювати перевагу росіян у живій силі.

Мобілізація жінок в такій ситуації не тільки не на часі, а може призвести до вищезгаданих катастроф — як фінансової, так і демографічної. Що девальвує майбутню українську перемогу у війні.