Резерв+ без розшуку: чи мають право силоміць везти до ТЦК

Відсутність статусу "в розшуку" у застосунку "Резерв+" ще не гарантує захист від мобілізації, проте й не дає ТЦК права на раптове затримання. Для примусового доставлення до ТЦК потрібні чіткі законні підстави.

На цьому наголосили юристи порталу Asap Advokat, передає Новини.LIVE.

Де межа між законним призовом та вуличним затриманням

Держава має повне право призвати військовозобов'язаного, якщо він придатний до служби і не має офіційного бронювання чи відстрочки. Це чітко регламентує частина перша статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Але правознавці підкреслюють, що навіть за наявності бронювання чи відстрочки правоохоронці не мають права свободу пересування громадянина.

Хто має право перевіряти документи та виписувати повістки

Вимога носити при собі військово-обліковий документ стосується всіх чоловіків віком від 18 до 60 років, що закріплено у частині шостій статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Перевіряти документи на вулицях уповноважені працівники ТЦК та Національної поліції, причому права останніх додатково підтверджує стаття 32 Закону України "Про Національну поліцію".

Під час такої зупинки патруль звіряє дані з державними реєстрами та з'ясовує наявність права на відстрочку. Водночас патрульні чи військові можуть на місці виписати повістку. Юристи пояснили, що для вручення повістки не обов'язково, щоб людина попередньо перебувала в офіційному розшуку. Якщо ж із документами все гаразд, відомості збігаються з реєстрами, а порушень немає, жодних законних підстав силоміць везти чоловіка до ТЦК не існує.

Чи мають право затримати чоловіка з відсутнім розшуком в Резерв+

Навіть якщо у військовозобов'язаного "чистий" профіль у додатку "Резерв+", то це ще не є гарантованим захистом від затримання. Бази даних можуть оновлюватися із затримками, тому правопорушення іноді виявляють безпосередньо під час перевірки документів на вулиці.

Якщо з'ясується, що військовозобов'язаний проігнорував попередню повістку, не оновив дані або взагалі не має при собі військового квитка, пункт 54 згаданого Порядку дозволяє поліцейському застосувати адміністративне затримання.

Хто має право затримати військовозобов'язаного — ТЦК чи поліція

Ключовим нюансом є те, що працівники ТЦК не наділені повноваженнями самостійно затримувати людей. Це виключно право поліції. Керівник військкомату може лише звернутися до правоохоронців з відповідним проханням через порушення статей 210 та 210-1 КУпАП. Сама лише присутність військового у групі оповіщення не дає йому права на силові дії.

Дозволена тривалість утримання людини після затримання

Якщо поліцейський все ж оголошує про затримання, громадянин має право вимагати чіткого пояснення правових підстав. Згідно зі статтею 261 КУпАП, правоохоронці зобов'язані скласти протокол із зазначенням мотивів, часу, місця події та повних даних посадових осіб. Загальне правило статті 263 КУпАП обмежує час такого утримання максимум трьома годинами.

Разом з тим юристи категорично не радять чинити фізичний опір. Натомість варто фіксувати всі обставини, вимагати копії складених документів, наполягати на виклику адвоката та повідомленні родичів, аби згодом мати змогу оскаржити незаконні дії в суді.

Також Новини.LIVE інформували, що нардеп Георгій Мазурашу подав до парламенту проєкт закону № 16139, щоб унормувати дії правоохоронців під час примусового супроводу військовозобов'язаних. Документ має чітко врегулювати межі повноважень поліцейських, а саме коли саме вони мають законне право затримувати громадян на вулиці та доправляти їх до ТЦК.

Водночас уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець виокремив чотири регіони, звідки надходить рекордна кількість скарг на дії ТЦК. Омбудсман підкреслив, що рівень напруги насамперед залежить від керівництва на місцях.