Розвелися, але жили разом: що отримає вдова полеглого бійця

В Україні спільне проживання та організація похорону військового не гарантують статусу члена сім'ї. Колишня дружина загиблого на Донеччині військового не змогла довести у суді, що вони продовжували жити разом, як одна родина, після офіційного розлучення. Виявилося, що для судді не стали аргументами ані наявність спільних фото, ані листування та свідчення батька бійця. А отже жінка не змогла й довести в суді право на виплату компенсацій.

Новини.LIVE повідомляє про це з посиланням на розгляд справи у "Судово-юридичній газеті".

Деяких доказів буде недостатньо в суді для доведення спільного проживання

Українки мають право на виплати в разі загибелі чоловіка на фронті, але без штампа в паспорті це складно довести, тому й права на відповідні пільги та виплати може бути заблокованими. Українські суди мають жорсткі вимоги до громадян, які намагаються юридично підтвердити проживання однією сім'єю без офіційного шлюбу.

Судді наголошують, що самого лише факту перебування під одним дахом абсолютно недостатньо. Предметом доказування у таких процесах є цілий комплекс обставин.

Щоб доказати, що чоловік та жінка справді були сім'єю навіть без оформленого шлюбу, вони зобов'язані надати документальні підтвердження ведення спільного господарства та побуту, наявності об'єднаного сімейного бюджету і здійснення спільних витрат.

Крім того, необхідно довести факт придбання майна саме в інтересах родини та наявність взаємних прав і обов'язків, чим зазвичай і займається подружжя.

Та нюанс у тому, що чинний закон не містить вичерпного переліку необхідних паперів, тому кожна справа в судах розглядається індивідуально достатності доказів на основі балансу вірогідностей.

Жінка не матиме право на виплати за загиблого чоловіка без оформленого шлюбу

Показовим прикладом застосування цих норм стала справа №686/19687/25, яку розглядав Хмельницький апеляційний суд. Жінка намагалася довести, що з моменту офіційного розлучення 7 липня 2020 року і до дня загибелі колишнього чоловіка вони залишалися повноцінною родиною.

Офіційно пара перебувала у шлюбі з 23 липня 2008 року. Захисник був мобілізований 23 серпня 2023 року, а 14 травня 2025 року зник безвісти і згодом загинув під час боїв.

Позивачці потрібен був статус члена сім'ї загиблого військовослужбовця для оформлення пенсій, пільг, субсидій та отримання грошової допомоги. 

У суді вона, зокрема, надала довідку від садівничого товариства про спільну реєстрацію та проживання за однією адресою з вересня 2018 року. Але суд відхилив цей аргумент, оскільки садовий будинок та ділянку пара придбала у рівних частках ще у 2018 році, коли перебувала в офіційному шлюбі.

Так само судді не визнали доказом роздруковані скриншоти листування у месенджерах за 27, 30 квітня та 3, 4 травня 2025 року разом із фотографіями. Знімки не мали ідентифікації часу та місця, а спілкування, привітання зі святами чи переказ коштів самі по собі не доводять наявності спільного бюджету.

Не допомогли позивачці навіть й показання свідків, серед яких був батько полеглого бійця. Він стверджував, що пара не припиняла стосунків, а про їхнє розлучення він нібито й підозрював.

Суд вказав, що свідчення не були конкретизовані в часі і юридично не можуть виступати єдиною підставою для визнання шлюбних відносин. Крім того, жінка акцентувала на тому, що саме вона отримала сповіщення про смерть і займалася похованням.

Однак апеляція послалася на практику Верховного Суду у справі, де визнали, що наявність документів про організацію похорону не підтверджує статусу сім'ї. Ситуацію ускладнив і той факт, що у послужному списку військового та довідці військової частини про загибель членами родини значилися лише його батько та син, без жодних згадок про дружину. Апеляційну скаргу залишили без задоволення, постанова набрала законної сили з моменту ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Новини.LIVE висвітлювали й інші судові прецеденти, які мають суперечливі рішення щодо громадян. Так виявилось, що порушення процедури призову з боку територіального центру комплектування ще не є підставою для автоматичного повернення мобілізованого додому. Згідно з позицією Верховного Суду, після офіційного зарахування громадянина до списків особового складу військової частини на нього поширюється виключно військове законодавство.

Тим часом у Самборі на Львівщині суд виніс обвинувальний вирок місцевому мешканцю, який відмовився від отримання "бойової" повістки, ухилившись у такий спосіб від проходження військової служби. За вчинене правопорушення чоловіка засуджено до трьох років реального позбавлення волі.