Суд за статтею 255 ККУ: чи можуть мобілізувати обвинуваченого

Статус обвинуваченого у кримінальному провадженні не дає йому автоматичної відстрочки від мобілізації. Юристи пояснили, чому обвинувачених за 255 статтею ККУ можуть мобілізувати до винесення остаточного вироку та яку роль у цьому відіграє обраний запобіжний захід.

Про це заявив юрист Євген Корнійчук, передає Новини.LIVE.

Судовий процес не зупиняє мобілізацію

Українське законодавство не містить загальної норми, яка б автоматично забороняла призивати до Збройних Сил громадян, чиї кримінальні справи наразі розглядаються в суді. Зокрема, статус обвинуваченого за статтею 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією) не є юридичною підставою для уникнення мобілізації. Це правило діє за умови, що щодо фігуранта ще немає обвинувального вироку, який офіційно набрав законної сили.

Корупційні злочини як виняток

Як пояснюють юристи, закон чітко розмежовує типи правопорушень при визначенні призовної придатності. Частина 2 статті 4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" дійсно забороняє комплектувати військові формування особами, які перебувають у статусі обвинувачених на стадії судового розгляду.

Однак ця норма має вузьку дію і стосується виключно тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень. Оскільки стаття 255 ККУ не належить до категорії корупційних злочинів, на її фігурантів ця заборона не поширюється. Відповідно, сам факт відкритого судового процесу за цією статтею не дає людині права на звільнення від служби.

Вплив запобіжних заходів та вироків на мобілізацію

Ключовим фактором у питанні призову підсудного стає його поточний процесуальний статус, а точніше обраний судом запобіжний захід. Правозахисники наголошують, що можливість фактичного проходження військової служби має повністю узгоджуватися з судовими обмеженнями.

Якщо фігурант справи перебуває під домашнім арештом, триманням під вартою або має інші суворі процесуальні обмеження, мобілізувати його без окремої юридичної оцінки неможливо.

Також фахівці звертають увагу на суттєву різницю між поточним судовим розглядом та остаточним вироком. Якщо кримінальне провадження завершується обвинувальним вироком, що набирає законної сили, для людини настають зовсім інші правові наслідки. 

Раніше Новини.LIVE інформували, що військовослужбовці, які самовільно залишили частину (СЗЧ), не можуть влаштуватися на роботу офіційно. Будь-яка спроба легального працевлаштування відразу фіксується в державних реєстрах, завдяки чому ДБР та Нацполіція можуть оперативно встановити місцеперебування та затримати військового.

Водночас у застосунку "Резерв+" з'явилася можливість онлайн-оформлення відстрочки для працівників шкіл. Педагогам більше не потрібно звертатися до ТЦК чи ЦНАПів, оскільки система автоматично перевіряє дані про посаду та педагогічне навантаження через реєстри Пенсійного фонду та систему "АІКОМ".