Умовним терміном більше не відбутися — українські суди все частіше жорстко карають ухилянтів
Поділитися
Судова практика у справах, пов'язаних з ухиленням від мобілізації, поступово посилюється. Якщо ще минулого року більшість справ щодо "ухилянтів" закінчувалася винесенням умовних термінів, що дозволяло останнім уникнути мобілізації, відбувшись легким переляком, то сьогодні українські суди відправляють за ґрати кожного другого ухилянта.
Реальних термінів побільшало
Аналіз судової практики за останні місяці чітко показує, що ставлення українських судів до ухилянтів поступово посилюється. Йдеться про кримінальні справи, порушені за ознаками порушення статті 336 КК України "Ухилення від призову під час мобілізації". Якщо ще минулого року відсоток реальних термінів у відношенні до умовних становив 15-20%, то сьогодні, розглядаючи такі справи, суди все частіше віддають перевагу реальним термінам.
Згідно з аналізом даних судового реєстру, за травень 2024 року суди винесли 78 вироків, із них 32 реальних та 46 умовних. Іншими словами, у травні відсоток реальних вироків становив уже близько 40%. З початку червня до середини липня цього року було винесено ще 78 обвинувальних вироків. Тільки співвідношення вже інше — 42 реальних та 36 умовних термінів. Тобто відсоток реальних вироків становить майже 54%.
Як показує судова практика, найпоширеніше покарання, які суди дають ухилянтам, це три роки позбавлення волі. При цьому виправдувальні вироки останні місяці відсутні в принципі. Але є поодинокі випадки, коли суди дають лише 1 рік. Також одна людина отримала 160 годин виправних робіт. Але це скоріше виняток.
Нагадаємо, за ухилення від призову під час мобілізації стаття 336 КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. А ухиленням визнається відмова від прийняття повістки на відправлення, неявка на порядок денний в ТЦК і СП, відмова від відправлення до навчального центру або письмова відмова від мобілізації. Як і раніше, до кримінальної відповідальності за відмову від мобілізації притягають лише після проходження ВЛК.
"Щоб іншим не кортіло"
Приймаючи рішення, українські суди все частіше посилаються на те, що надто м'які вироки з використанням звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном створюють в очах громадськості враження безкарності та не сприяють перешкоджанню нових злочинів.
Ось, наприклад, як аргументував своє рішення переглянути умовний термін на реальний Черкаський апеляційний суд.
"Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням не можна вважати обґрунтованим і достатнім для досягнення мети покарання, а саме запобігання вчиненню нових злочинів, запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах військового становища є неприпустимим... Громадянин скоїв умисний нетяжкий злочин, що становить значну суспільну небезпеку, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання створює в очах громадян і суспільства в цілому негативне враження безладів, тим більше під час запровадженого на всій території України воєнного стану та мобілізації", — йдеться у рішенні апеляційного суду.
І кількість таких випадків, коли після винесення вироку першої інстанції прокурори подають апеляцію, вимагаючи замінити випробувальний термін на реальний, також суттєво зросла. Як показує практика, найчастіше апеляційні суди стають на бік прокурорів. При цьому наявність малолітніх дітей, літніх батьків або релігійних переконань не відіграє жодної ролі. На перший план суди ставлять лише важливість виконання конституційного обов'язку. Ось ще один приклад розгляду такої справи Харківським апеляційним судом.
"Судом першої інстанції не в повному обсязі враховано, що обвинувачений, ухиляючись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, нівелює важливість виконання конституційного обов'язку іншими співгромадянами. перекладає обов'язок із захисту Вітчизни, у тому числі й своїх рідних, на інших співгромадян, порушуючи тим самим принцип рівності прав та обов'язків", — йдеться у вироку суду.
Те саме стосується й наявності малолітніх дітей. Як випливає з рішення Вінницького апеляційного суду, навіть з урахуванням позитивної характеристики та наявності на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини, висновок місцевого суду щодо можливості застосування до громадянина випробувального терміну є неправильним. Внаслідок чого суд замінив умовний строк на три роки реального. Враховуючи формулювання, з яким суди переглядають рішення першої інстанції, очікується, що кількість реальних вироків найближчим часом тільки зростатиме.
Чи звільняє умовний термін від мобілізації
Чоловіки, які отримали умовні терміни покарання в Україні, все одно підлягатимуть мобілізації. Про це повідомив заступник голови Національної поліції Максим Цуцькірідзе. За його словами, умовний термін надається переважно за перше порушення, але якщо людина вчинить аналогічне порушення у майбутньому, їй загрожує реальний термін.
Він також зазначив, що суди, обираючи умовні терміни, керуються ще й тим, що ті, хто ухиляється, можуть бути потенційними військовими Збройних сил України. Таке рішення дозволяє їм все ж таки мати можливість служити.
Зокрема, згідно з наказом Міноборони №337, якщо засуджений, звільнений від відбування покарання з випробуванням під час дії особливого періоду в Україні, захоче служити, то він може це зробити. У такому разі копію судового рішення буде передано уповноваженим органом із пробації, на обліку якого перебував засуджений, до військової частини за місцем проходження військової служби.
Водночас, якщо такого бажання немає, то після закінчення випробувального терміну громадянин знову підпадатиме під загальну мобілізацію і може бути залучений до виконання конституційного боргу.
Читайте Новини.LIVE!
