Військовий облік на роботі: хто і як має фіксувати дані про працівників

Українські підприємства, окрім ФОПів-роботодавців, мають безперервно збирати військово-облікові дані своїх підлеглих. Офіційний трудовий договір зобов'язує компанію фіксувати інформацію про чоловіків до 60 років та жінок-медиків, керуючись урядовою постановою Кабінету Міністрів України № 1487.

На цьому наголошує Міністерство оборони України, передає Новини.LIVE.

Обов'язки бізнесу та відповідальність керівництва

Ведення військового обліку є обов'язковою процедурою для всіх юридичних осіб в Україні, незалежно від масштабу їхнього бізнесу чи сфери діяльності. Міністерство оборони наголошує, що через повномасштабну війну держава суттєво посилила вимоги до цього процесу.

Єдиний виняток зроблено для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які виступають роботодавцями для найманих працівників, тому закон звільняє їх від такого обов'язку.

На підприємствах організація процесу повністю лежить на керівнику. Саме директор або очільник компанії несе персональну відповідальність за належний стан справ, хоча безпосередньо вести документацію він не зобов'язаний.

Компанія мусить збирати актуальну інформацію про працівників, підтримувати її в належному стані та своєчасно передавати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Кого з працівників вносять до списків

Кадрові служби повинні акумулювати дані тих фахівців, з якими підписано офіційний трудовий договір. Ця вимога охоплює як працівників за основним місцем роботи, так і сумісників.

До системи внутрішнього контролю підприємства потрапляють такі категорії призовників, резервістів та військовозобов’язаних:

• чоловіки віком від 18 до 60 років (для вищого офіцерського складу діє віковий ценз до 65 років), якщо вони не є виключеними з військового обліку;
• жінки, які мають перебувати на військовому обліку через свою спеціальність (наприклад, медичного чи фармацевтичного профілю).

Специфічні статуси, мобілізація та цивільні договори

Правила фіксації даних варіюються залежно від поточного статусу людини та формату її працевлаштування.

Міноборони звертає увагу на кілька ключових ситуацій:

• Мобілізовані співробітники. Якщо людину призивають до лав Сил оборони України, вона змінює статус із військовозобов'язаного на військовослужбовця. Підприємство припиняє вести щодо неї військовий облік, однак інформація про таку особу має зберігатися у списках персонального обліку компанії до завершення поточного календарного року.
• Зняті та виключені з обліку. Компанія не фіксує осіб, які отримали статус "виключених з військового обліку", адже вони більше не є військовозобов'язаними. Якщо ж статус працівника становить "знятий з обліку", він залишається військовозобов'язаним. Таку людину роботодавець зобов'язаний скерувати до ТЦК та СП для оновлення даних і взяття на облік, після чого її інформацію знову вносять до корпоративних списків.
• Призупинення договору. У випадках, коли через збройну агресію проти України компанія не може забезпечити умови праці, або людина не здатна виконувати обов'язки, сторони мають право призупинити трудовий договір. Попри це, роботодавець повинен і надалі вести військовий облік такого співробітника.
• ЦПД та ФОП-підрядники. Підприємство не зобов'язане вести військовий облік спеціалістів, які надають послуги за цивільно-правовими договорами, а також тих, хто працює як ФОП-підрядник.

Також Новини.LIVE інформували, що фотографія повістки у Viber чи іншому месенджері не накладає на дистанційного працівника за кордоном обов'язку терміново повертатися в Україну та йти до військкомату. Відправка викликів через соцмережі є прямим порушенням правил військового обліку з боку роботодавця, адже закон зобов'язує сповіщати дистанційників виключно рекомендованими листами поштою. Відповідно, оголосити людину в розшук через ігнорування повідомлень у чатах ТЦК не має права.

Вступ заброньованого фахівця до вишу не змінює його мобілізаційний статус автоматично. Закон прямо забороняє користуватися двома підставами для відстрочки одночасно, тому військовозобов'язаному доведеться зробити вибір.

Водночас звільнення незаброньованого співробітника не позбавляє автоматично броні його колегу. Норми дозволяють критично важливим підприємствам зберігати відстрочку навіть для одного військовозобов'язаного працівника, що залишився в штаті, без застосування стандартних лімітів та пропорцій, прописаних в урядових постановах.