Юрист пояснив вірогідність звільнення працівника, який виїхав за кордон по броні
Поділитися
Якщо працівник компанії чи підприємства отримав бронь від мобілізації, виїхав за кордон і не повернувся, йому не буде надано наступну бронь. З іншого боку, навіть у випадку "втечі" за кордон, звільнити працівника складно — суди беруть до уваги аргументи працівників про те, що вони рятували своє життя під час війни.
Про це в коментарі РБК-Україна розповіла адвокат Катерина Аніщенко.
Чи знімають з працівника бронь за порушення
Під час дії воєнного стану в Україні мобілізації підлягають всі військовозобов'язані віком від 18 до 60 років. Проте існують працівники критично важливих компаній та органів державної влади, які можуть бути заброньовані від мобілізації. Наприклад, деякі українські телеканали та цирки отримали бронь від мобілізації для своїх співробітників.
Зазвичай бронювання діє протягом пів року. Якщо працівник виїхав за кордон і не повернувся, наступний цикл бронювання для нього не буде наданий. Проте важливо зауважити, що навіть у випадку "втечі" за кордон, складно звільнити працівника. Згідно із законами воєнного часу та Трудового Кодексу, звільнення працівника через те, що він перебуває за кордоном під час війни, не є можливим.
"Тобто якщо є наказ на звільнення людини, то не буде бронювання. Але тут таке питання — а якщо людина не повернулася за місяць, коли вже мала працювати, — в який термін її мають звільнити? Трудове законодавство забороняє звільняти працівника, якщо він не з'явився на роботу два-три дні. І тут є неузгодженість законів воєнного часу і Трудового Кодексу. Бо звільнити не можуть навіть за наявності інформації, що працівник перебуває за кордоном і не бажає повернутись. Бо у нас війна", — звертає адвокатеса увагу.
Багато людей, які евакуювалися для захисту свого життя під час воєнних подій, подають до суду, щоб оскаржити рішення про звільнення. Суди, як правило, приймають їхню позицію, оскільки рятування власного життя під час війни вважається обґрунтованою причиною. Це стосується і тих, хто виїхав за кордон і не повернувся, незалежно від їхньої професійної діяльності — спортсмени, діячі культури чи публічні особи.
Кого можуть звільнити за невихід на роботу під час війни
Трудовий Кодекс України застосовується до всіх форм власності підприємств у країні, за винятком спеціальних категорій працівників, зокрема поліції та прокуратури, які мають особливі закони, що переважають над Трудовим Кодексом. Якщо працівники цих органів не з'являються на службу під час дії воєнного стану, це вважається порушенням присяги, оскільки вони не готові стати на захист батьківщини.
В судах наразі багато справ щодо поновлення на службі поліцейських. Однак суди в цих випадках переважно стають на захист держави, оскільки ці працівники порушили присягу. За даними адвоката Катерини Аніщенко, приблизно лише 1 з 10 поліцейських можуть поновити на роботі в подібних ситуаціях.
"У мене був кейс, коли поліцейська виїхала за кордон у законну відпустку якраз перед початком вторгнення РФ, але не могла повернутися, бо перестали літати літаки. Але вона затрималася там ненадовго, і як тільки змогла, то повернулася на роботу. Її вдалося поновити на посаді. Ми надавали докази того, що повертатися додому їй допомагали волонтери", — наводить юристка приклад з практики.
Щодо цивільних працівників, якщо вони виїхали за кордон по броні і не повернулися, наступного разу їх не будуть включати в список для бронювання.
Чи будуть карати тих, хто виїхав і порушив правила броні
На цей час в Україні немає чітких санкцій або кримінальної відповідальності за тих, хто виїхав з країни по броні, залишився за кордоном і потім повернувся. Раніше був зареєстрований законопроєкт у Верховній Раді, який передбачав кримінальну відповідальність для чоловіків військовозобов'язаного віку, що не повернулися в Україну під час дії воєнного стану і не стали на обліку до територіальних центрів КСВ. Однак цей законопроєкт так і залишився на рівні проєкт і не був ухвалений.
"Резонанс був, коли за схожими схемами виїхали люди з "батальйону Монако", були й інші публічні кейси. Однак ніхто не повернувся на цей час. Якщо вони повернуться, то за Конституцією Україна приймає своїх громадян. Можливо, можуть бути лише якісь адміністративні стягнення. Як буває за те, що вони з'явилися до ТЦК. Але за те саме можуть притягнути до відповідальності всіх громадян призовного віку, хто вже й так живе в Україні", — зауважує адвокатеса.
Зараз ситуація полягає в тому, що громадяни України, які виїхали за кордон, мають можливість стати на облік у консульських установах, але це є виключно їхнім бажанням. Інші форми адміністративних стягнень можуть застосовуватися лише у випадку, якщо ці особи стануть на облік до територіальних центрів КСВ.
"Однак і в такому випадку це буде виключно бажанням особи — стати на цей облік у консульстві або ні", — підкреслює юрист.
Нагадаємо, що юрист відповів, чи можуть мобілізувати людей, які перебувають у СІЗО.
Раніше ми писали, що юрист відповів, чи відправлять на фронт тих, хто втратить статус обмежено придатного.
Читайте Новини.LIVE!
