Юрист сказала, як покращити мобілізаційну кампанію в Україні

В Україні за останній час повномасштабної війни все частіше зустрічаються випадки "силової мобілізації", що в умовах війни є дуже небезпечною тенденцією. Зокрема, чинні методи призводять до антогонізму з боку суспільства, тому підхід до мобілізації необхідно змінити

Про те, як покращити мобілізаційну кампанію, в колонці "Української правди" написала адвокат Інна Большан.

Що треба змінити у методах мобілізації в України

Юрист наголосила, що сам факт мобілізації не підлягає обговоренню, оскільки він є важливим інструментом оборони країни. Мова йде виключно про окремі шляхи її реалізації.

Наразі майже щодня у соцмережах суспільство бачить випадки "силової мобілізації", обмеження волі військовозобов'язаних, причому іноді на невизначений час. Окрім того, ці випадки використовує ще й російська пропаганда для власних наративів.

"Застосування фізичного примусу та психологічного тиску на осіб призовного віку під час перевірки військово-облікових документів, вручення повісток та доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є неприпустимими", — додала вона.

На думку Інни Большак, за весь час повномасштабного вторгнення вже можливо зробити висновки про помилки осіб, які уповноважені на проведення мобілізаційних заходів.

Тож вона виклала низку кроків, які, ймовірно, могли б вирішити проблему. Адвокат написала, що необхідно зробити:

• передусім слід законодавчо заборонити застосування фізичної сили чи будь-якого тиску під час перевірки документів, вручення повісток і доставлення до ТЦК та СП. Важливо враховувати, що особа, призвана примусово, потенційно може самовільно залишити частину або місце служби, що в подальшому призведе до обвинувального вироку й реального строку покарання.
• необхідно гарантувати реальну участь адвоката у випадку затримання та доставлення військовозобов’язаного до ТЦК та СП — для надання правової допомоги й контролю за дотриманням його прав. З практики відомо, що нині посадові особи ТЦК та СП не допускають адвокатів до клієнтів.
• варто передбачити дисциплінарну та кримінальну відповідальність уповноважених осіб ТЦК та СП за перевищення повноважень.
• ще одним кроком має стати заборона оголошення військовозобов’язаного в розшук для затримання і доставлення до ТЦК та СП без набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення за "мобілізаційними" статтями КУпАП. Наразі тисячі людей перебувають у розшуку, хоча не були притягнуті до адмінвідповідальності, і змушені оскаржувати цей статус у судах, де вже сформована практика визнання таких рішень незаконними.
• потрібно забезпечити реальний розгляд скарг на неправомірні дії посадовців, відповідальних за мобілізаційні заходи, із чітким дотриманням строків, правом особистої участі військовозобов’язаного та залученням юриста.
• слід визначити пріоритетність залучення до бойових дій підготовлених і мотивованих кандидатів. Для громадян без військового досвіду важливо запровадити поступове входження до лав ЗСУ через механізми добровільної мотивації та стимулювання служби.

Резюмуючи адвокат додала, що вирішення проблеми силової мобілізації полягає не лише в зміні методів залучення людей да армії, але й в формуванні у суспільства довіри та мотивації на добровільний вступ до ЗСУ.

"Ті методи, які існують сьогодні, на жаль, приводять лише до послаблення оборони, оскільки людина в кайданках, яку силоміць відправили до військової частини, більше знижує ефективність виконання бойових завдань, ніж людина, яка долучилась до війська мотивованою та підготовленою до служби", — підсумувала Ірина Большак.

Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський визнав, що в Україні є проблеми з мобілізацією працівниками ТЦК. Водночас він зазначив, що з цього приводу є багато дезінформації з боку Росії.

Також ми інформували, що за словами нардепа Данила Гетманцева, в Україні побільшало випадків насильства під час мобілізації. За його словами, суспільство очікує від влади змін і припинення силових практик.