Каски, бронежилети та генератори: як ЗСУ списують втрати

Українські військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за видану їм амуніцію, зброю та техніку. Проте правила обліку для ЗСУ та інших формувань суттєво відрізняються. У разі втрати речей призначається службове розслідування, яке має з'ясувати що стало причиною. Разом з тим закон захищає бійців від штрафів за майно, знищене ворожим вогнем.

Про це повідомили юристи правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип", передає Новини.LIVE.

Що повертають державі, а що забирають додому

Матеріальна відповідальність українських військовослужбовців безпосередньо залежить від того, у якому саме формуванні вони проходять службу. Для бійців Збройних Сил України діють доволі лояльні правила щодо речового забезпечення.

Після завершення служби військовий зобов'язаний повернути лише бронежилет, каску та відповідні чохли до них. Усю іншу видану амуніцію військовий має повне право забрати із собою.

Абсолютно інша система обліку працює для службовців Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та інших військових формувань. Там бійці несуть повну фінансову відповідальність за весь перелік отриманого інвентарю. Їм доведеться звітувати за кожну транспортну сумку, спальний мішок чи каремат.

Облік зброї, техніки та пального

Значно суворішим є контроль за майном ракетно-артилерійського озброєння. Кожен боєць особисто відповідає за свою штатну стрілецьку зброю, дані про яку обов'язково вносяться до його військового квитка або посвідчення офіцера.

Окрім особистої зброї, у підрозділах використовується колективне озброєння, наприклад, гранатомети, кулемети чи протитанкові комплекси. Таку зброю закріплюють окремим наказом за командиром відділення або взводу.

Якщо ж офіційного наказу не було, питання та контроль збереження лягає на матеріально відповідальних осіб підрозділу, які вступають на посаду через підписання акту прийому-здачі.

До переліку матеріально відповідальних осіб належать:

• командир підрозділу;
• командир взводу (за умови офіційної передачі майна на його ім'я);
• сержант із матеріального забезпечення (за наявності такої посади у штаті).

Повсякденна техніка також підлягає суворому контролю. Бензопили, зарядні станції та інше обладнання видаються бійцям під розпис у спеціальному журналі тимчасової видачі майна, після чого саме отримувач гарантує їхню цілісність.

Для більш вартісних речей, таких як генератори, керівництво військової частини може видавати додатковий наказ про закріплення. Щодо паливно-мастильних матеріалів, то за їхнє збереження та цільове використання відповідає виключно водій тієї техніки, на яку було виділено пальне.

Механізм розслідування втрати майна та коли є право на помилку

Якщо казенне майно було втрачене або пошкоджене через дії військового, запускається чіткий бюрократичний механізм. Командир підрозділу зобов'язаний доповісти про інцидент вищому керівництву протягом однієї доби. Далі старший командир має три дні на призначення офіційного службового розслідування.

На проведення перевірки відводиться один місяць, хоча у виняткових випадках термін можуть подвоїти. Якщо провину бійця доведено, командир видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності із зазначенням конкретної суми стягнення.

На підписання такого наказу керівництво має 15 днів з моменту завершення розслідування. Варто зазначити, що строк давності для притягнення до матеріальної відповідальності становить три роки з дня виявлення завданої шкоди.

Але слід пам'ятати, що відшкодування вартості втраченого майна не звільняє порушника від можливої дисциплінарної, адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.

Водночас закон стає на бік військового у випадках бойових втрат. Матеріальна відповідальність повністю скасовується, якщо техніка чи спорядження були знищені внаслідок вогневого ураження противником, а боєць не мав жодної об'єктивної можливості врятувати довірене йому майно.

Іноді командування може обійтися без призначення окремого службового розслідування. Це стається тоді, коли розмір збитків, причини їх виникнення та винну особу вже встановлено під час інвентаризації, офіційного аудиту, судом або в рамках досудового розслідування.

Новини.LIVE інформували, що на війні не завжди є змога своєчасно виконати наказ командування, проте пряма відмова та приховане ігнорування бойового розпорядження мають різну юридичну кваліфікацію та міру відповідальності. Правники роз'яснили чіткий порядок дій для бійців, щоб уникнути звинувачень у непокорі.

Військове законодавство також передбачає суворі покарання за вживання алкоголю чи наркотичних речовин на службі. Це тягне за собою штрафи або арешт із триманням на гауптвахті. Водночас для командного складу покарання є значно жорсткішим.

Втрата озброєння безпосередньо під час бойових дій не вважається злочином, на відміну від порушення правил зберігання військового майна, за яке передбачено до п'яти років позбавлення волі.