Нардеп Веніславський назвав проблемні пункти законопроєкту про мобілізацію

Нардеп Веніславський назвав проблемні пункти законопроєкту про мобілізацію
Народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Фото: Новини.LIVE

Народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський назвав проблемні пункти законопроєкту про мобілізацію. Вже у березні його можуть внести на розгляд парламентської зали.

Про це Федір Веніславський розповів "24 каналу".

Читайте також:

Законопроєкт про мобілізацію

Ймовірно, Рада не зможе ухвалити у другому читанні законопроєкт про мобілізацію до кінця лютого, адже для початку потрібно опрацювати правки до документа.

Комітет ще не розпочав розглядати пропозиції, які надходять від усіх народних депутатів. Наразі зафіксовано понад 1160 правок, а також надійшло чимало законодавчих пропозицій у електронному форматі.

За словами Веніславського, дуже велика ймовірність, що в остаточному варіанті розглядатимуть ці законодавчі пропозиції у березні.

"Головні дискусійні моменти пов'язані з допустимим конституційним обмеженням прав і свобод. З обмеженням на виїзд та обмеженням права власності великих питань майже не виникає, тому що ці обмеження допускають всі міжнародні стандарти, так само як і Закон України "Про правовий режим воєнного стану", — наголосив він.

Замість цього, виникає низка питань щодо механізму впровадження цих обмежень. Зокрема, процес адміністративного судочинства та спрощений порядок розгляду справи можуть бути обговорені на засіданні як комітету, так і парламенту.

"Також багато дискусій щодо можливості збереження відстрочки від призову осіб, які здобувають вищу освіту, навчаються в аспірантурі. Статистика показує, що кількість охочих здобути другу чи третю освіту в чоловіків після 25-27 років суттєво збільшилася. Майже 100 тисяч таких охочих з'явилося", — зазначив нардеп.

Також зросла кількість людей, які бажають здобути науковий ступінь та займатися науковою діяльністю за кошти підприємства або організації, що фінансуються з бюджету. Проте з точки зору Конституції, знайти розумний компроміс, який би влаштував всіх зацікавлених сторін, буде складно.

Веніславський також згадав про певні дискусії у питанні запровадження електронного кабінету. Він вважає, що у цьому не мало б виникнути проблем, однак інші нардепи не сприймають можливість у якийсь спосіб активізувати діяльність через електронні комунікатори.

Рекрутинг під час набору потенційних військових

Зростає кількість випадків, коли деякі військові бригади активно використовують рекрутинг при залученні потенційних військових. Цей процес відбувається відкрито й прозоро.

Наприклад, можна переглянути вакансії на сайтах з пошуку роботи, де зазначені необхідні навички для майбутнього солдата, майбутня сфера відповідальності, а в деяких випадках навіть зарплата для потенційного військового.

"Я думаю, це один із тих шляхів, який точно може збільшити мотивацію військовозобов'язаних до вступу у лави ЗСУ. Ми зробили важливий крок, передбачивши, що в реєстрі військовозобов'язаних призовників є можливість самостійно обрати ту військову спеціальність, яка найбільше відповідає вмінням та навичкам людини",
— зазначив Веніславський.

Він впевнений, що певна частина військовозобов'язаних готова вступити на військову службу, якщо чітко розумітиме, де та чим вона буде займатися. 

Важливо усвідомлювати, що відмовитися від класичної мобілізації неможливо, тому однією з цілей законопроєкту, який розглядається, є об'єднання всіх суб'єктів, які мають брати участь у процесі.

Проблема демобілізації

Пункт про демобілізацію критикувало не лише суспільство, а й самі військові. Йдеться про звільнення бійців після виконання 36 місяців служби.

При цьому важливо усвідомлювати, що Україна стикається з величезною армією противника. Наразі в Росії введено лише часткову і в основному приховану мобілізацію. Однак після виборів у березні ця ситуація може змінитися.

"Війна переходить у технологічну сферу і ми повинні робити якісь асиметричні дії. Зокрема, застосовувати безпілотники та роботизовані системи. Тому я не думаю, що кількісний склад противника матиме якесь вирішальне значення при прийнятті рішення щодо можливості демобілізації", — зазначив Веніславський.

Питання демобілізації буде ретельно обговорюватися, оскільки існують різні моделі, що визначають критерії для звільнення військовослужбовців. Це включає загальну тривалість служби, час прямої участі у бойових діях, а також роботу в тилу.

"Треба враховувати, що безпосередню участь у бойових діях бере не така велика кількість особового складу, яка загалом є у секторі безпеки. Тому думаю, що ми знайдемо механізм, щоб забезпечити можливість звільнення", — додав Веніславський.

Нагадаємо, через гучний суспільний резонанс та велику кількість пунктів, які потрібно змінювати, за законопроєкт про мобілізацію не проголосують до березня. Наразі до проєкту подали вже понад 1000 правок. 

Також в Україні змінили правила отримання броні від мобілізації для співробітників оборонних підприємств. Компаніям, які працюють на армію, запропонували два варіанти бронювання.