Працівник без ВЛК за кордоном: чи враховують його в квоту броні

Дистанційні працівники, які живуть за кордоном, входять до загальної квоти на бронювання в українських компаніях. Тож навіть відсутність актуальної військово-лікарської комісії чи фізичне перебування поза межами країни не забороняє роботодавцям враховувати таких чоловіків у загальній чисельності.

Відповідь надали фахівці з трудового права та кадрового обліку порталу kadroland.ua, передає Новини.LIVE.

Бронювання працівників за кордоном

Українські компанії, які мають у штаті дистанційних працівників-чоловіків за кордоном, часто плутаються щодо правомірності врахування таких фахівців у загальній кількості військовозобов'язаних, якщо вони оновили дані в застосунку "Резерв+", проте не мають актуального висновку військово-лікарської комісії (ВЛК).

На практиці роботодавці можуть без жодних побоювань включати таких співробітників до загальної статистики підприємства під час визначення кількості осіб, які підлягають бронюванню від призову.

Відсутність ВЛК не є перешкодою. Головною умовою для включення працівника до квоти є наявність у нього статусу військовозобов'язаного. Він повинен офіційно перебувати на обліку в територіальному центрі комплектування та не мати чинної броні від іншої компанії.

Юристи наголошують, що ані факт проживання в іншій країні, ані дистанційна форма співпраці не є законодавчими перешкодами. Відсутність актуального медичного висновку від ВЛК також жодним чином не впливає на можливість компанії врахувати цього чоловіка у своїх підрахунках. Відтак роботодавець не несе юридичних ризиків, додаючи експатів до загальної квоти військовозобов'язаних свого підприємства.

Кого заборонено враховувати у квоті на бронювання

Водночас законодавство встановлює чіткий перелік осіб, яких категорично заборонено додавати до загальної кількості військовозобов'язаних під час розрахунку квот на бронювання.

Зокрема, компанії не можуть враховувати:

• усіх військовозобов'язаних жінок, які працюють на підприємстві;
• фахівців, які вже отримали офіційну бронь від іншого роботодавця;
• осіб, які перебувають на військовому обліку в інших структурах, а не в ТЦК;
• категорію працівників, визначену в абзацах 2–6 пункту 5 Порядку бронювання.

До останнього пункту належать кінцеві бенефіціарні власники (КБВ), голови адміністрацій, а також окремі категорії державних службовців.

Новини.LIVE інформували про те, що призовників із серйозними захворюваннями дедалі частіше визнають придатними та відправляють до війська. Юристи нагадують про два законні шляхи оскаржити неправомірне рішення ВЛК, щоб домогтися належного лікування. 

Військовослужбовці можуть пройти медогляд просто під час відпустки в іншому регіоні, не повертаючись за направленням до своєї частини. Згідно з наказом Міноборони № 402, комісію дозволено пройти за місцем фактичного перебування, а подати необхідні документи можна онлайн через застосунок "Армія+".

Також бійцям заборонено лягати на операцію до цивільної лікарні без дозволу командування. Суд на Кіровоградщині визнав правомірною відмову командира відпустити бійця на стаціонарне лікування. Довідки від цивільних медиків мають лише рекомендаційний характер і не діють без обов'язкового висновку військового лікаря.