Сіра зона мобілізації: чому 24-річних працівників не бронюють

В Україні виникла правова "сіра зона" для чоловіків 23-24 років. Мобілізація громадян такого віку неможлива, виїхати за кордон вони вже не можуть, а отримати бронь від підприємства ще не мають права. У день 25-річчя роботодавцям доводиться буквально наввипередки з ТЦК оформлювати документи, що масово призводить до судових позовів.

Що не так з нинішньою системою та законах і як суди вирішують спірні питання розібрали у статті "Судово-юридичної газети", передає Новини.LIVE.

Пастка для 23-річних — ні виїхати, ні забронюватися

Чоловіки віком 23–24 роки опинилися у законодавчій пастці. Виїзд за кордон для них уже закритий. За правилами перетину кордону (постанова КМУ № 57, пункт 2-19), віковий виняток діє лише до 22 років включно. Це офіційно підтверджують і в Міністерстві освіти.

Однак після 23 років юнак залишається звичайним призовником. Його не можуть примусово мобілізувати на загальних підставах, але й забронювати на критично важливому підприємстві теж неможливо. Закон дозволяє надавати бронь виключно військовозобов'язаним.

Що кажуть в уряді

У державних органах проблеми не вирішують. Міністерство економіки констатує, що портал "Дія" просто не пропускає заявки на призовників. Жодних нових проєктів чи механізмів бронювання для молоді 23-24 років відомство не готує.

У Міністерстві оборони підтверджують, що забронювати таких працівників технічно та юридично неможливо. Ба більше, держава навіть не рахує, скільки призовників працює на критичних підприємствах, бо окремої статистики просто немає.

"Держава створила розрив, але механізму його подолання не створила. У підсумку ми маємо ситуацію, яку вже складно пояснювати окремими технічними збоями, помилками в реєстрах чи поодинокими конфліктами з ТЦК. Проблема закладена в самій конструкції правил. До 25 років звичайний призовник не є військовозобов’язаним. Саме тому критично важливе підприємство не може забронювати такого працівника, навіть якщо він роками працює на підприємстві, займає критично необхідну посаду і роботодавець зацікавлений у його збереженні. У 25 років ситуація змінюється", — йдеться у статті. 

Проблеми з обліком у день настання 25-річчя

Справжні випробування починаються у день, коли юнаку виповнюється 25 років. Він автоматично переходить у статус військовозобов'язаного. Оскільки завчасно подати списки не можна, роботодавці змушені влаштовувати перегони з військкоматами хто швидше оформить документи. Дуже часто ТЦК встигає мобілізувати фахівця до того, як "Дія" завершить бронювання.

Ситуацію погіршує безлад у базах даних. Фейкові статуси в "Оберезі", помилкові записи про розшук та несинхронізовані реєстри вимагають від людини йти в ТЦК або ЦНАП особисто, що нерідко закінчується миттєвим призовом.

Фейкові "резервісти" та збої в базах даних

Суди вже завалені справами про помилки ТЦК. Наприклад, 24 серпня 2026 року Волинський окружний адмінсуд (справа № 140/5117/26) скасував хлопцю незаконний статус "резервіст". Військкомат примусово прогнав його через ВЛК ще до 25 років і дав цей статус, який потім заблокував роботодавцю можливість оформити бронь через "Дію".

Суд змусив ТЦК змінити статус на "військовозобов'язаний" та прибрати фейковий розшук, адже законних підстав для зарахування в оперативний резерв не було.

В іншій справі (№ 520/10537/25) суд розбирався із розбіжністю даних між військкоматами. Чоловік змінив ТЦК ще у жовтні 2018 року, але "Резерв+" показував, що він досі обліковується за старою адресою і є порушником. Новий ТЦК відмовився ставити його на електронний облік, заявивши, що бачить його лише як 25-річного призовника з 2023 року. Суддям довелося застосувати наказ МОУ № 94 та постанову КМУ № 559, щоб змусити новий ТЦК поставити чоловіка на облік, а старий військкомат зобов'язав видалити вигадані порушення.

Водночас статус призовника іноді стає надійним захистом. Вараський міський суд Рівненської області (справа № 565/1420/26) дозволив 23-річному хлопцю стати опікуном рідної недієздатної сестри з І групою інвалідності. Судді наголосили, що оскільки хлопець вчасно оновив дані в "Резерв+" і має статус призовника, його не можуть мобілізувати, тому підозрювати його у спробі ухилитися від служби просто немає підстав.

Миттєва мобілізація замість відстрочки

Окрема проблема, яка теж часто фігурує в судових позовах — це миттєвий призов просто під час оформлення документів. Зокрема згадали, як 7 квітня 2026 року вчитель гімназії з Тернопільщини подав через ЦНАП заяву на відстрочку (пункт 2 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII).

Того ж дня у ТЦК ці документи проігнорували. Чоловіку заявили, що у 25 років він значиться призовником, а перевести в запас його можуть лише через ВЛК. Вчителя примусово обстежили, одразу видали наказ про мобілізацію, і вже наступного дня командир зарахував його до військової частини.

Тернопільський окружний адмінсуд (справа № 500/2499/26) скасував ці накази. Судді нагадали про пункт 63 Порядку № 560, що поки комісія розглядає заяву на відстрочку, людину категорично заборонено відправляти на медкомісію та мобілізувати. ТЦК і військова частина провини не визнали. 

"Якщо 23–24-річного призовника не можна забронювати саме тому, що він ще не військовозобов’язаний, має існувати зрозумілий механізм, який дозволить роботодавцю реалізувати бронювання в момент зміни цього статусу — до того, як виникне незворотна ситуація", — підсумували у статті.

Раніше Новини.LIVE інформували, що військовозобов'язані мають право змінити підставу для відстрочки від призову через ЦНАП, подавши заяву та новий пакет підтвердних документів. Остаточний вердикт виносить комісія при ТЦК та СП, при цьому попередня відстрочка залишається чинною протягом усього періоду розгляду справи і не втрачається.

Підприємства зобов'язані впродовж 10 днів скасувати бронювання працівників через портал "Дія", якщо через скорочення штату частка заброньованих перевищила встановлений норматив. Утім, бізнес може втримати бронь для цінних фахівців. Для цього достатньо оперативно найняти нових військовозобов'язаних співробітників у межах цього 10-денного терміну та відновити баланс.