СЗЧ дають не лише за втечу з частини: за що буде покарання

Згідно з чинним законодавством України у 2026 році самовільне залишення частини загрожує військовим позбавленням волі від п'яти до десяти років. Проте, не кожна відсутність на службі є злочином. Тяжка хвороба, стихійне лихо чи смерть родича можуть виправдати запізнення, якщо боєць має відповідні документальні докази.

Про це повідомив юрист Зорян Павлів, передає Новини.LIVE.

Межа між СЗЧ та поважною причиною

Самовільне залишення частини означає, що військовослужбовець строкової служби покинув територію підрозділу або місце проходження служби без попереднього дозволу командира чи відповідного розпорядження.

Водночас не кожна затримка чи відсутність на місці автоматично перетворює бійця на злочинця. Закон передбачає низку обставин, які виправдовують неявку на службу після лікування чи відпустки. До таких поважних причин належать стихійні лиха, смерть членів сім'ї, а також важка хвороба самого військового або його родичів. Але надзвичайно важливо в таких ситуаціях мати офіційні документи, які беззаперечно підтверджують законність відсутності людини на службі.

Коли запізнення перетворюється на кримінал

Законодавство чітко класифікує випадки, які кваліфікуються саме як СЗЧ. Сюди належить безпідставне залишення місця служби тривалістю до трьох діб, а також відмова продовжувати службу після того, як її строк добіг кінця.

Крім того, порушенням вважається відмова виконувати вказівки командира частини, які не суперечать вимогам військових нормативних актів та законодавства. Окремо прописані часові рамки для різних категорій запізнень.

Якщо строковик без поважних причин не повертається з відпустки, відрядження чи лікувального закладу, або не з'являється у разі переведення, призначення чи звільнення з частини впродовж трьох днів, то це фіксується як порушення.

Для інших категорій військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних під час проходження зборів, ліміт безпідставної неявки після призначення, переведення, відрядження чи повернення зі шпиталю та відпустки становить до десяти діб.

Відмінність від дезертирства та наслідки для кар'єри після СЗЧ

Самовільне залишення частини не є тотожним дезертирству. Щоб людину визнали дезертиром, слідство має довести безпосередній факт її умисного ухилення від військової служби взагалі.

Проте відповідальність за СЗЧ залишається вкрай суворою. За статтею 407 Кримінального кодексу України це порушення військової дисципліни карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Окрім тюремного терміну, такий вирок руйнує подальше життя людини після звільнення.

Засуджений може втратити право колись знову проходити військову службу. Судимість також накладає серйозні обмеження на працевлаштування в багатьох сферах, закриває доступ до певних посад на державній службі та суттєво обмежує вибір майбутньої професії.

Окрім того, Новини.LIVE повідомляли, що бійці з проблемами зі здоров'ям, які добровільно повертаються до лав армії після самовільного залишення частини (СЗЧ), нестимуть службу в тилових зонах. Їх направлятимуть до підрозділів забезпечення або переводитимуть на посади згідно з рекомендаційними листами.

Оскаржити факт мобілізації після підписання документів та подальшого СЗЧ юридично неможливо, навіть якщо призов супроводжувався примусом. Єдиним законним варіантом розв'язання проблеми для таких військових залишається процедура звільнення через суд. Але виграш справи можливий лише за наявності належно підтверджених медичних або сімейних обставин.