Відмова у звільненні після контракту: на чиєму боці буде суд

Відмова командира звільнити зі служби після завершення контракту не завжди є законною і її можна оскаржити. Українські суди скасовують такі рішення та визнають незаконним примусове продовження строків служби. Захистити свої права військовослужбовці можуть через адміністративний позов.

Про це повідомила юристка Алла Тимина, передає Новини.LIVE.

Старі контракти та нова норма закону

Після оновлення мобілізаційного законодавства 18 травня 2024 року в Законі "Про військовий обовёязок і військову службу" з'явилася чітка підстава для звільнення — закінчення строку контракту. Закон № 3633-IX вимагає дотримання лише трьох умов: щоб договір було підписано під час воєнного стану, його термін вичерпано, а військовий при цьому не хоче продовжувати службу.

Проте на практиці командування часто відхиляє рапорти тих бійців, які укладали контракти у 2022 чи 2023 роках. Аргумент керівництва зводиться до того, що нова підстава нібито діє лише для документів, підписаних після 18 травня 2024 року. Юристи наголошують, що така логіка є хибною.

Текст закону не містить жодних часових обмежень чи прив'язки до конкретної дати підписання.

Чому відмови командування незаконні

Судова система України розглядає військову службу не як разовий факт підписання паперів, а як тривалі правовідносини. Відповідно, право на звільнення оцінюється за тими законами, які діють безпосередньо в день подання та розгляду рапорту, а не в рік призову.

Цю позицію підтверджують найвищі судові інстанції:

• Конституційний Суд України у рішенні № 5-р(I)/2019 від 12 липня 2019 року постановив, що нове регулювання застосовується до тривалих відносин із дня набрання ним чинності.
• Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року (справа № 803/1541/16) зазначив, що старі редакції законів можна застосовувати лише тоді, коли це прямо прописано як виняток у новому документі. Оновлений закон таких застережень не має.

Типові причини відмов, які скасовують у судах

Оскаржити рішення військової частини можна через адміністративний суд. Судді мають повноваження не просто визнати відмову протиправною, а й прямо зобов'язати командування звільнити особу зі служби.

Найчастіше суди скасовують відмови, які базуються на таких аргументах керівництва:

• розгляд контракту виключно за старою редакцією закону;
• видання командиром наказу про примусове продовження строків дії контракту понад встановлені межі;
• неподання військовослужбовцем рапорту рівно в день закінчення договору.

Наприклад, Окружний адмінсуд 27 вересня 2025 року (справа № 600/1855/25-а) визнав незаконною відмову бійцю, який підписав шестимісячний контракт 29 жовтня 2022 року, а рапорт подав аж 31 жовтня 2024 року. Це рішення доводить, що звертатися за звільненням можна і після фактичного завершення строків.

Апеляційні суди також масово підтримують військових (справи № 560/12865/24 та № 580/6350/24). У межах останньої справи Верховний Суд навіть відмовив військовій частині у відкритті касаційного провадження, визнавши наказ про продовження контракту понад норму незаконним.

Новини.LIVE повідомляли, що усі військові, які уклали контракт після 24 лютого 2022 року, отримали право звільнитися зі служби після завершення його терміну. Втім воїн зобов'язаний заздалегідь подати офіційний рапорт, а на практиці командири нерідко створюють штучні та незаконні перепони, аби затягнути дембель.

Водночас річна відстрочка від мобілізації закон дає лише тим, хто підписував контракт у віці від 18 до 25 років строком на один рік. Окрім цього, вкрай важливо юридично правильно повідомити командування про свій вихід.

Паралельно в Міноборони роз'яснили правила служби для бійців з бойовою інвалідністю або тих, кого ВЛК визнала придатними лише для тилових підрозділів. Такі військовослужбовці мають повне право залишатися в строю та підписувати контракти. Для них передбачені конкретні штатні посади в частинах забезпечення, логістиці, навчальних центрах і підрозділах зв'язку.