Мобілізовані судді мають право на винагороду: рішення КСУ

В Україні суддям, яких мобілізували до війська, не можна припиняти виплату суддівської винагороди лише на підставі трудового законодавства. Конституційний Суд розглянув скарги двох суддів, які після призову втратили такі виплати. Суд визнав, що їх припинили на підставі неправильного тлумачення закону.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 4 листопада 2026 року.

Суддям припинили виплати

За інформацією Конституційного Суду, справу розглянули після скарг Григорія Сивухіна та Тараса Андрейчука. Обидва оскаржили застосування норми трудового законодавства, через яку їм припинили виплачувати суддівську винагороду після мобілізації. Проблема виникла через зміни, які набули чинності 19 липня 2022 року. Тоді в Україні скасували обов'язкове збереження середньої зарплати за працівниками, призваними на військову службу. Цю норму застосували й до суддів. Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив, що після мобілізації вони також не мають підстав отримувати суддівську винагороду.

Що вирішив Конституційний Суд

Конституційний Суд пояснив, що суддівська винагорода — це не звичайна зарплата. Її виплата є однією з гарантій незалежності суддів, закріплених у Конституції. Тому правила щодо її нарахування, зменшення або припинення можуть встановлюватися лише законом "Про судоустрій і статус суддів". Зміни до трудового законодавства не можуть автоматично скасовувати ці гарантії.

У КСУ наголосили, що суддя зберігає свій статус навіть тоді, коли тимчасово не здійснює правосуддя через проходження військової служби.

"Призов судді на військову службу під час мобілізації та тимчасове увільнення від здійснення правосуддя не припиняють його чи її статусу судді й пов’язаних із ним конституційних гарантій", — зазначили в Конституційному Суді.

Суд також встановив, що закон про судоустрій не передбачав припинення суддівської винагороди через мобілізацію. Отже, використовувати для цього норму про скасування середньої зарплати мобілізованим працівникам було неправильно.

Що означає рішення КСУ

Конституційний Суд не скасував норму трудового законодавства, через яку виникла суперечка. Частину третю статті 119 Кодексу законів про працю визнали конституційною. Водночас КСУ встановив, що Шостий апеляційний адміністративний суд неправильно застосував її у справах Григорія Сивухіна та Тараса Андрейчука. Таке тлумачення суперечить Конституції України.

При цьому Конституційний Суд не визначав, скільки саме мають отримувати мобілізовані судді. Його рішення стосується того, яким законом можна регулювати виплату суддівської винагороди та на яких підставах її дозволено припиняти. Рішення КСУ є остаточним, обов'язковим до виконання та не підлягає оскарженню.

Новини.LIVE розповідали, які трудові та фінансові гарантії передбачені для мобілізованих українців. За працівником зберігаються його посада та робоче місце до завершення військової служби. Водночас роботодавець не зобов'язаний виплачувати йому середню зарплату. Військовослужбовець отримує грошове забезпечення відповідно до умов служби. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що роботодавець має зберегти посаду за працівником, який добровільно вирішив піти до війська. Такі гарантії передбачає стаття 119 Кодексу законів про працю. Обов'язок виплачувати середню зарплату мобілізованим скасували ще 19 липня 2022 року. Проте підприємство може продовжувати фінансово підтримувати працівника за власним рішенням. 

Також Новини.LIVE писали, що на Волині чоловік через суд домігся скасування незаконної мобілізації. Його призвали до війська, хоча раніше визнали непридатним до служби та виключили з військового обліку. Суд визнав дії ТЦК незаконними та скасував накази про мобілізацію і зарахування до військової частини. Військову частину зобов'язали звільнити чоловіка зі служби.