Що таке СЗЧ та як за це карають в Україні під час війни — українців попередили

СЗЧ під час війни — що це, кого стосується, яка відповідальність передбачена
Військовослужбовець Національної гвардії України. Фото: НГУ

Вже третій рік, як триває в Україні повномасштабна війна. Військовослужбовці героїчно боронять нашу державу від російських окупантів. Проте, все ж часом трапляються випадки коли бійці вчиняють певні правопорушення. Зокрема, самовільно залишають військові частини або місця служби. 

Що означає самовільне залишення частини та як за це карають у воєнний час, розбираємося далі в матеріалі. 

Читайте також:

Так, відповідальність за це передбачена законом №2839-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці". Він був ухвалений влітку минулого року. 

Що таке СЗЧ

СЗЧ — це самовільне залишення військової частини, місця служби, а також нез’явлення вчасно на службі без поважних причин в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Тобто, якщо військовослужбовець залишає військову частину без відповідного розпорядження, не прибуває вчасно з відпустки, лікування, переведення, звільнення чи відрядження, він вважається таким, хто здійснив СЗЧ. 

Дезертирство та СЗЧ — чи тотожні ці поняття

Самовільне залишення військової частини та дезертирство — це абсолютно різні поняття. Адже дезертиром визнають бійця, який навмисно залишив військову частину або місце служби, не з'явився на службі після відрядження, відпустки, лікування, щоб ухилитися від військової служби. Таким чином дезертирство завжди характеризується прямим умислом

 

Яка відповідальність передбачена за СЗЧ
Український військовослужбовець на фронті. Фото: Радіо Свобода

Яка відповідальність передбачена за СЗЧ

Відповідно до вимог ст. 407 Кримінального кодексу України, злочином вважається:

  1. Якщо військовий залишив військову частину або місце служби.
  2. Якщо боєць не з'явився вчасно на службу без поважних причин у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, а також вчинене в умовах особливого періоду, воєнного стану чи бойовій обстановці.

У першому випадку військовому загрожує арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб. При цьому, якщо на військовослужбовця впродовж року вже накладалося таке стягнення — передбачено арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 15 діб

Якщо правопорушення вчиняє військовослужбовець чи військовозобов’язаний та резервіст під час проходження зборів, покарання може бути у вигляді накладення штрафу. Наразі сума становить від 8 500 до 17 000 грн. Також можливий арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

У разі самовільного залишення військової частини або місця служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, штраф може сягати від 17 000 до 34 000 грн, а арешт з утриманням на гауптвахті — від 10 до 15 діб.

Якщо строковик здійснив СЗЧ й був відсутній понад три доби, але не більше ніж місяць, йому загрожує покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до 2 років або позбавлення волі на строк до 3 років

Якщо військовослужбовець відсутній за місцем служби понад 10 діб, але не більше ніж місяць, або хоч і менш ніж десять діб, але понад три доби повторно впродовж року, покарання призначається у вигляді штрафу від 17 000 до 68 000 грн, або службового обмеження на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Якщо будь-який військовослужбовець відсутній за місцем служби понад один місяць, то його може бути покарано позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

За самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби в умовах особливого періоду передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Застосування конкретного терміну покарання може залежати від: 

  • обставин справи;
  • рівня небезпеки, яку створює дезертирство або самовільне залишення;
  • рішення суду.

 

Що робити, якщо військового обвинувачують в СЗЧ
Українські військовослужбовці на фронті. Фото: ЖОТЦК та СП/Facebook

Що робити, якщо військового обвинувачують в СЗЧ

Якщо вас звинувачують у СЗЧ, варто звернутися з письмовим рапортом до командира військової частини, в якому роз’яснити підставу і причини СЗЧ, з наданням відповідних доказів (наприклад, медичних документів).

У випадку обвинувачення в СЗЧ військовому слід діяти наступним чином:

  • звернутися за юридичною допомогою, проконсультуватися з адвокатом, який має досвід у військових справах;
  • співпрацювати з військовими або правоохоронними органами (співпраця може вплинути на подальший розгляд вашої справи);
  • розглянути можливість повернення до військової частини. Якщо ви вирішите повернутися, зверніться до військових властей або командира вашої частини.

Будьте готові до можливих наслідків, таких як дисциплінарні заходи, судові процедури або ж позбавлення волі.

 

Раніше ми писали, за що судили військових в Україні у 2023 році. 

Нагадаємо, ми повідомляли, як каратимуть чоловіків, які не зʼявляться в ТЦК впродовж 60 днів.

Також ми інформували, в якому регіоні України найбільше ухилянтів

війна ЗСУ військові воєнний стан покарання СЗЧ