Мобілізація по-новому — до яких важливих змін потрібно готуватися кожному українцю

Посилення мобілізації в Україні — про які важливі зміни слід знати кожному
Мобілізовані до лав Збройних сил України. Фото: Житомирський ОТЦК та СП/Facebook

На початку квітня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав низку важливих законопроєктів, які вносять суттєві зміни в процеси мобілізації та військового обліку. Тож військовозобов'язаним особам слід бути готовими до нововведень. 

До яких саме важливих змін слід готуватися українцям, розповідаємо далі в матеріалі. 

Читайте також:

Зниження мобілізаційного віку

Як відомо, раніше в Україні примусовому призову підлягали військовозобов'язані громадяни віком від 27 до 60 років. Проте нещодавно призовний вік було офіційно знижено до 25 років. Тобто чоловіків від 25 років можуть законно мобілізувати до лав ЗСУ. 

Варто зауважити, що за відповідний законопроєкт № 9281 Верховна Рада України проголосувала ще у травні 2023 року. Однак для того, щоб документ набув чинності, його мав підписати президент. Це сталося лише у квітні поточного року. 

 

Електронний кабінет військовозобовʼязаного

Володимир Зеленський також підписав законопроєкт, що регулює взаємодію єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних з іншими державними реєстрами.

У Міністерстві оборони пояснили, що саме передбачає цей закон:

  1. Створення електронного кабінету військовозобов'язаного, щоб особи самостійно мали змогу вносити зміни у свої персональні дані (шлюб, освіта, робота тощо).
  2. Створення застосунку для військовослужбовців Армія+. Влада планує, що запуск бета-версії застосунку має відбутися влітку 2024 року. Першими функціями стануть електронні рапорти, база знань, зворотний зв'язок.
  3. Змога України розміщувати свої ІТ-системи у хмарах країн-членів НАТО. Це посилить кіберзахист, покращить обмін даними з партнерами. Міноборони зможе самостійно визначати, які міжнародні стандарти у сфері безпеки інформації застосовувати для військових систем.
  4. Удосконалення взаємодії реєстру "Оберіг". Взаємодія з іншими реєстрами розширить перелік відомостей про військовозобов'язаних. Громадянам не потрібно буде збирати купу документів для ТЦК.
  5. Отримання статусу УБД. Законопроєкт створює підґрунтя для повної цифровізації процесу надання статусу учасника бойових дій. У деяких випадках статус надаватиметься автоматично — без участі комісії.

Варто зазначити, що реєстр "Оберіг" наповнюватиметься даними під час взаємодії людини з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, власниками яких є державні органи. Туди потраплять наступні дані громадян:

  • номери телефонів;
  • адреси електронної пошти;
  • відомості про володіння іноземними мовами;
  • інформація про право на володіння зброєю;
  • наявність посвідчення водія;
  • дані про батьків військовозобов’язаного;
  • реквізити внутрішнього та закордонного паспортів, ІПН;
  • дані про виїзд за кордон;
  • інформація про судимості тощо.

Скасування статусу "обмежено придатний" до військової служби

Глава держави також підписав законопроєкт про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист.

Документ передбачає лише два стани — "придатний" та "непридатний" до військової служби. Військово-лікарська комісія тепер має визначити, до якої саме категорії віднести людину.

Крім того, документом передбачається, що чоловіки віком від 18 до 60 років, які раніше пройшли військову медкомісію та отримали статус "обмежено придатний", тепер мають повторно пройти ВЛК. Для цього таким особам відводиться до 9 місяців.

 

Раніше ми писали, чи відправить Україна воювати тих, хто вийшов з в’язниці або зараз там за новим законом. 

Нагадаємо, ми повідомляли, яких фахівців чекають на фронті найбільше.

Також ми інформували, хто буде мобілізований до лав ЗСУ першочергово у квітні 2024 року.